Цей Звіт про управління складено відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 No 996-XIV.

10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний); 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.; 56.29 Постачання інших готових страв; 35.11 Виробництво електроенергії

Мета визначена в статуті Товариства, зокрема, Товариство створене виключно, як господарське і здійснює підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між акціонерами.Товариство планує здійснювати господарську діяльність відповідно до мети та предмету діяльності , визначених статутом товариства; зберегти і в подальшому збільшити обсяги виробництва за рахунок збереження лідерської позиції у галузі виробництва соняшникової олії. Перспективи подальшого розвитку емітента залежать від прийняття та виконання адекватних управлінських рішень відповідно до змін зовнішнього середовища, а саме: ефективної фінансової, інвестиційної, інноваційної політик, покращення кадрового забезпечення, успішної реалізації маркетингових програм тощо.

Товариство здійснює свою основну діяльність на території України. Закони та нормативні акти, які впливають на операційне середовище в Україні, можуть швидко змінюватися. Подальший економічний розвиток залежить від спектру ефективних заходів, які вживаються українським урядом, а також інших подій, які перебувають поза зоною впливу Товариства. Майбутнє спрямування економічної політики з боку українського уряду може мати вплив на реалізацію активів Товариства, а також на здатність Товариства сплачувати заборгованості згідно із строками погашення. Керівництво Товариства провело найкращу оцінку щодо можливості повернення та класифікації визнаних активів, а також повноти визнаних зобов’язань. Однак Товариства ще досі знаходиться під впливом нестабільності, вказаної вище.

Товариство здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Товариство аналізує терміни платежів, які пов’язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності. Станом на 31.12.21, 31.12.22 років не всі показники ліквідності Товариства мають нормативне значення. Система оцiнювання та управлiння ризиками Товариства охоплює всi ризики притаманнi дiяльностi товариства, забезпечує виявлення, вимiрювання та контроль кiлькостi ризикiв. Управлiння ризиками передбачає наявнiсть послiдовних рiшень, процесiв, квалiфiкованого персоналу i систем контролю. Корпоративне управлiння забезпечує чесний та прозорий бiзнес, вiдповiдальнiсть та пiдзвiтнiсть усiх залучених до цього сторiн.

Екологічні питання не впливають на використання активів Товариства.

На підприємстві двє кадрова програма спрямована на забезпечення рівня кваліфікації її працівників операційним потребам емітента. Система управління персоналом розроблена та впроваджена з метою активного впливу надіяльність організації в цілому та в частині розвитку та підвищення кваліфікаційних та професійних навичок працівників Товариства. Підприємство забезпечує безперервний процес професійного навчання працівників для підготовки їх до більш якісного і професійного виконання основних функцій та нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керівників та вдосконалення соціальної структури персоналу. В складі розвитку персонала на який спрямована кадрова політика емітента знаходяться : професійна підготовка та адаптація, планування професійної кар'єри працюючих, стимулювання розвитку персоналу.

Управління ризиками має першочергове значення для ведення бізнесу Товариства і є важливим елементом її діяльності. Політика управління ризиками сконцентрована на непередбачуваності фінансових ринків і націлена на мінімізацію потенційного негативного впливу на фінансові показники Товариства. Оперативний і юридичний контроль має на меті забезпечувати належне функціонування внутрішньої політики та процедур з метою мінімізації операційних і юридичних ризиків. Керівництво Товариства визнає, що діяльність Товариства пов’язана з фінансовими ризиками і вартість чистих активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб’єктивних чинників та об’єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких фінансових ризиків віднесено кредитний ризик, ринковий ризик та ризик ліквідності. Політика з управління ризиками орієнтована на визначення, аналіз і управління ризиками, з якими стикається Товариство, на встановлення контролю за ризиками, а також постійний моніторинг за рівнем ризиків, дотриманням встановлених обмежень та політики управління ризиками. Управління ризиками керівництвом Товариства здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом’якшення.

До основних ризиків в діяльності емітента в звітному періоді відноситься те, що товариство здійснювало свою господарську діяльність в нестабільному середовищі, що пов'язане з безпрецедентним проявом відкритої широкомаштабної агресії РФ проти України та введення в дію воєнного стану в країні.

Товариство планує і надалі здійснювати виробництво продукції в обсягах не меньше ніж на даний час , та виробляти продукцію найвищої якості.

Корпоративне управлiння забезпечує чесний та прозорий бiзнес, вiдповiдальнiсть та пiдзвiтнiсть усiх залучених до цього сторiн.

Вищий орган ПРАТ КРОПИВНИЦЬКИЙ ОЕЗ -Загальні збори акціонерів

Наглядова рада ПРАТ КРОПИВНИЦЬКИЙ ОЕЗ Колегіальний орган ( три особи) : голова наглядової ради, члени наглядової ради ( дві особи)

Для здійснення покладених на неї завдань Наглядова рада має право отримувати інформацію та документи, що стосуються діяльності Товариства, вимагати звітів та надання пояснень від директора, працівників Товариства, його структурних підрозділів, а також здійснювати інші дії, які можуть бути необхідними для ефективноговиконання наглядовою радою своїх завдань.

Виконавчий орган ПРАТ КРОПИВНИЦЬКИЙ ОЕЗ Одноосібний виконавчий орган - директор

Здійснює управління поточною діяльністю.

Дана фінансова звітність складена на основі історичної вартості. Фінансова звітність представлена у гривнях, всі суми округлені до найближчої тисячі, без десяткових знаків.Перелік та назви форм фінансової звітності Товариства відповідають вимогам, встановленим НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Річна фінансова звітність включає: Баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2022 р.; Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р.; Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р.; Звіт про власний капітал за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р.; Примітки до фінансової звітності за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р., що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснювальні примітки.

Рік, що закінчується 31 грудня 2022 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

У процесі застосування облікової політики Товариства керівництво зробило певні професійні судження, окрім тих, які вимагають використання оцінок, які мають найбільш істотний вплив на суми, визнані в фінансовій звітності. Ці судження, серед іншого, включають правомірність застосування припущення щодо здатності вести свою діяльність на безперервній основі. При підготовці фінансової звітності товариство робить оцінки та припущення, які мають вплив на визначення сум активів та зобов’язань, визначення доходів та витрат звітного періоду, розкриття умовних активів та зобов’язань на дату підготовки фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Фактичні результати можуть відрізнятися від таких оцінок. Основні джерела невизначеності оцінок - Нижче наведені ключові припущення щодо майбутнього, а також основні джерела невизначеності оцінок на кінець звітного періоду, які мають істотний ризик стати причиною внесення суттєвих коригувань до балансової вартості активів та зобов'язань протягом наступного фінансового року. Строки корисного використання основних засобів Оцінка строків корисного використання об'єктів основних засобів залежить від професійного судження керівництва, яке засноване на досвіді роботи з аналогічними активами. При визначенні строків корисного використання активів керівництво бере до уваги умови очікуваного використання активів, моральний знос, фізичний знос і умови праці, в яких будуть експлуатуватися дані активи. Зміна будь-якого з цих умов або оцінок може в результаті привести до коригування майбутніх норм амортизації. Відстрочені податкові активи Суми і терміни сторнування тимчасових різниць залежать від прийняття істотних суджень керівництва Товариства на підставі вимог Податкового кодексу України, оцінки майбутньої облікової та податкової вартості основних засобів. Відстрочені податкові активи визнаються для всіх невикористаних податкових збитків в тій мірі, в якій ймовірно отримання оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можливо буде реалізувати дані збитки. Від керівництва вимагається прийняття істотного професійного судження при визначенні суми відстрочених податкових активів, які можна визнати, на основі очікуваного терміну і рівня оподатковуваних прибутків з урахуванням стратегії майбутнього податкового планування. Оцінки, які особливо чутливі до змін, стосуються резерву на покриття збитків від зменшення корисності дебіторської заборгованості. Основні припущення стосовно майбутнього та інших ключових джерел виникнення невизначеності оцінок на дату балансу, які мають значний ризик стати причиною внесення суттєвих коригувань у балансову вартість активів та зобов’язань протягом наступного фінансового періоду.

Фінансова звітність Товариства за рік, що закінчився 31.12.2022 р., затверджена до випуску ( з метою оприлюднення) керівником Товариства 27 лютого 2023 року. Ні учасники Товариства, ні інші особи не мають права вносити зміни до цієї фінансової звітності після її затвердження до випуску.

Грошові кошти Товариства складаються з готівки в касі та грошових коштів на банківських рахунках (в національній валюті).

Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов’язання у балансі, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку. Товариство визнає такі категорії фінансових інструментів: • фінансові активи, доступні для продажу; • фінансові активи, утримувані до погашення; • дебіторська заборгованість; • фінансові зобов’язання, оцінені за справедливою вартістю; • фінансові зобов’язання, оцінені за амортизованою вартістю - кредити банків. Віднесення фінансових активів до тієї або іншої категорії залежить від їх особливостей і цілей придбання і відбувається у момент їх прийняття до обліку. Всі стандартні операції по покупці або продажу фінансових активів визнаються на дату здійснення операції. Стандартні операції по покупці або продажу є покупкою або продажем фінансових активів, що вимагає постачання активів в терміни, встановлені нормативними актами або ринковою практикою. Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов’язання Товариство оцінює їх за їхньою справедливою вартістю плюс операційні витрати, які безпосередньо належать до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов’язання, з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку. Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.

Справедлива вартість фінансових активів та фінансових зобов’язань, які не оцінюються за справедливою вартістю на постійній основі (але розкриття інформації про справедливу вартість є обов’язковим) Внаслідок відсутності в Україні активного вторинного ринку для кредитів, дебіторської та кредиторської заборгованості, інших запозичених коштів, надійна оцінка ринкової вартості цих інструментів відсутня. Товариство припускає, що справедлива вартість таких фінансових інструментів дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки. Для фінансових активів та зобов’язань з коротким строком погашення припускається, що балансова вартість приблизно дорівнює їх справедливій вартості. Справедлива вартість фінансових активів та фінансових зобов’язань Товариства, які не оцінюються за справедливою вартістю на постійній основі віднесена до 3-го рівня ієрархії справедливої вартості. Керівництво Товариства вважає, що балансова вартість фінансових активів та зобов’язань не має суттєвих відхилень порівняно з їх справедливою вартістю. Керівництво Товариства вважає, що наведені в цих примітках розкриття щодо застосування справедливої вартості є достатніми, і не вважає, що за межами фінансової звітності залишилась будь-яка суттєва інформація щодо застосування справедливої вартості, яка може бути корисною для користувачів фінансової звітності. Справедлива вартість фінансових інструментів в порівнянні з їх балансовою вартістю

Управління ризиками має першочергове значення для ведення бізнесу Товариства і є важливим елементом її діяльності. Політика управління ризиками сконцентрована на непередбачуваності фінансових ринків і націлена на мінімізацію потенційного негативного впливу на фінансові показники Товариства. Оперативний і юридичний контроль має на меті забезпечувати належне функціонування внутрішньої політики та процедур з метою мінімізації операційних і юридичних ризиків. Керівництво Товариства визнає, що діяльність Товариства пов’язана з фінансовими ризиками і вартість чистих активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб’єктивних чинників та об’єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких фінансових ризиків віднесено кредитний ризик, ринковий ризик та ризик ліквідності. Політика з управління ризиками орієнтована на визначення, аналіз і управління ризиками, з якими стикається Товариство, на встановлення контролю за ризиками, а також постійний моніторинг за рівнем ризиків, дотриманням встановлених обмежень та політики управління ризиками. Управління ризиками керівництвом Товариства здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом’якшення.

Фінансова звітність Товариства підготовлена, виходячи з припущення безперервності діяльності, відповідно до якого реалізація активів і погашення зобов’язань відбувається в ході звичайної діяльності. Фінансова звітність не включає коригування, які необхідно було б провести в тому випадку, якби Товариство не могло продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципів безперервної діяльності. Управлінським персоналом здійснювалася оцінка здатності підприємства безперервно продовжувати діяльність. Намірів щодо ліквідації, реорганізації чи припинення діяльності товариства засновника та управлінський персонал не має. Управлінському персоналу відомі події та умови, які вже настали в наступному за періодом оцінки фінансовому році, та які вплинули на діяльність товариства. Військове вторгнення росії в Україну , що відбулося 24 лютого 2022 року безумовно негативно впливає на обсяги діяльності Товариства, призведе до втрат активів Товариства, але управлінський персонал не планує припиняти діяльність.

Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітний період. Поточні витрати Товариства за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу. Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов’язань та являє собою податкові активи або зобов’язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов’язання в балансі та їх податковою базою. Відстрочені податкові зобов’язання визнаються, як правило, щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково. Відстрочений податок розраховується за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або зобов’язань. Товариство визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітний період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, які визнаються прямо у власному капіталі або від об’єднання бізнесу. Товариство визнає поточні та відстрочені податки у капіталі, якщо податок належить до статей, які відображено безпосередньо у власному капіталі в тому самому чи в іншому періоді.

Нематеріальні активи Нематеріальні активи Товариства обліковуються і відображаються у фінансовій звітності згідно МСБО 38 «Нематеріальні активи». Нематеріальними активами визнаються контрольовані Товариством немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані окремо від Товариства і використовуються впродовж періоду більше 1 року (або операційного циклу) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або передачі в оренду іншим особам. Об'єкти нематеріальних активів класифікуються по окремих групах. Програмне забезпечення, яке є невід’ємним і необхідним для забезпечення роботи основних засобів, враховується у складі цих об'єктів. Нематеріальні активи оцінюються за собівартістю, яка включає вартість придбання і витрати, пов'язані з доведенням нематеріальних активів до стану, в якому вони придатні до експлуатації, за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. Собівартість самостійно створеного нематеріального активу складається із всіх витрат на створення, виробництво і підготовку активу до використання. Витрати на дослідження (науково- дослідні роботи) визнаються витратами в періоді їх виникнення. Подальші витрати на нематеріальний актив збільшують собівартість нематеріального активу, якщо: • існує вірогідність того, що ці витрати призведуть до генерування активом майбутніх економічних вигод, які перевищать його спочатку оцінений рівень ефективності; • ці витрати можна достовірно оцінити і віднести до відповідного активу. Якщо подальші витрати на нематеріальний актив необхідні для підтримки спочатку оціненої ефективності активу, вони визнаються витратами періоду. Амортизація нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу впродовж очікуваного строку їх використання, але не більше 10 років. Нематеріальні активи, які виникають у результаті договірних або інших юридичних прав, амортизуються протягом терміну чинності цих прав. Очікуваний термін корисного використання НА визначається при їх постановці на облік експертною комісією, призначеною директором Товариства, виходячи з: • очікуваного морального зносу, правових або інших обмежень відносно термінів використання або інших чинників; • термінів використання подібних активів, затверджених експертною комісією Товариства. Амортизація починається нараховуватися з періоду, коли цей актив стає придатним до використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Амортизація припиняться на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікується як утримуваний для продажу (або включається до ліквідаційної групи) відповідно до МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняється визнання цього активу.

Запаси оцінюються за меншою з таких двох величин: собівартість та чиста вартість реалізації. Собівартість запасів включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан. Витрати на придбання запасів складаються з ціни придбання, ввізного мита та інших податків (окрім тих, що згодом відшкодовуються податковими органами ), а також з витрат на транспортування, навантаження і розвантаження та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням готової продукції, матеріалів та послуг. Торговельні знижки, інші знижки та інші подібні їм статті вираховуються при визначенні витрат на придбання. Витрати на переробку запасів охоплюють витрати, прямо пов’язані з одиницями виробництва, наприклад оплата праці виробничого персоналу. Вони також включають систематичний розподіл постійних та змінних виробничих накладних витрат, що виникають при переробці матеріалів у готову продукцію. Постійні виробничі накладні витрати - це ті непрямі витрати на виробництво, які залишаються порівняно незмінними незалежно від обсягу виробництва, такі як амортизація, утримання будівель і обладнання, а також витрати на управління та адміністративні витрати. Змінні виробничі накладні витрати - це такі непрямі витрати на виробництво, які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно обсягу виробництва, такі як витрати на допоміжні матеріали та непрямі витрати на оплату праці. Як база розподілу змінних і постійних розподілених загальновиробничих витрат застосовується основна заробітна плата (без доплат і надбавок) виробничих робітників. Нерозподілені накладні витрати визнаються витратами того періоду, в якому вони понесені. У періоди надзвичайно високого рівня виробництва сума постійних накладних витрат, розподілених на кожну одиницю виробництва, зменшується так, щоб запаси не оцінювалися вище собівартості. Інші витрати включаються в собівартість запасів лише тією мірою, якою вони були понесені при доставці запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення в теперішній стан Витрати, які виключаються із собівартості запасів і визнаються як витрати періоду, в якому вони понесені, є такі: а) понаднормові: відходи матеріалів, витрати на оплату праці або інші виробничі витрати; б) витрати на зберігання, крім тих витрат, які зумовлені виробничим процесом і є необхідними для підготовки до наступного етапу виробництва; в) адміністративні накладні витрати, не пов’язані з доставкою запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведенням у теперішній стан; та г) витрати на продаж. До виробничої собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) включаються: • прямі матеріальні витрати; • прямі витрати на оплату праці; • інші прямі витрати; • змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Нерозподілені загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. В основному виробництві застосовується позамовний із застосуванням елементів методу обліку стандартних витрат на виробництво та калькулювання фактичної виробничої собівартості продукції. Стандартні витрати враховують нормативні рівні використання основних та допоміжних матеріалів, праці, а також економічної і виробничої потужності. Їх регулярно аналізують і, за потреби, переглядають з огляду на поточні умови. Метод роздрібних цін застосовується у роздрібній торгівлі для оцінки великої кількості одиниць запасів, які швидко змінюються і дають однаковий прибуток та для яких технічно неможливо застосувати інші методи калькулювання.

Товариство оголосило та зареєструвало капітал, який розподілено між учасниками Товариства (формування зареєстрованого статутного капіталу проведено в повній мірі). Управління капіталом: • основною метою Товариства при управлінні капіталом – є збереження можливості безперервно функціонувати з метою забезпечення необхідної прибутковості учасникам-власникам і вигід заінтересованим сторонам, а також збереження оптимальної структури капіталу і зниження його вартості; • для підтримання структури капіталу і його коригування Товариство може випускати цінні папери, продавати акти для зниження заборгованостей, або залучити позичкові кошти, тощо.

Фінансова оренда - це оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов’язані з правом власності на актив. Товариство як орендар на початку строку оренди визнає фінансову оренду як активи та зобов’язання за сумами, що дорівнюють справедливій вартості орендованого майна на початок оренди або (якщо вони менші за справедливу вартість) за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів. Мінімальні орендні платежі розподіляються між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов’язань. Фінансові витрати розподіляються на кожен період таким чином, щоб забезпечити сталу періодичну ставку відсотка на залишок зобов’язань. Непередбачені орендні платежі відображаються як витрати в тих періодах, у яких вони були понесені. Політика нарахування амортизації на орендовані активи, що амортизуються, узгоджена із стандартною політикою Товариства щодо подібних активів. Оренда активів, за якою ризики та винагороди, пов’язані з правом власності на актив, фактично залишаються в орендодавця, класифікується як операційна оренда. Орендні платежі за угодою про операційну оренду визнаються як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди. Дохід від оренди за угодами про операційну оренду Товариство визнає на прямолінійній основі протягом строку оренди. Затрати, включаючи амортизацію, понесені при отриманні доходу від оренди, визнаються як витрати.

Товариство здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Товариство аналізує терміни платежів, які пов’язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності. Нами було розраховано показники ліквідності Товариства станом на 31 грудня 2021 року та 31 грудня 2022 року: Таблиця Розрахунок коефіцієнтів ліквідності № Показник Розрахунок Станом на 31.12.2021 Станом на 31.12.2022 1. Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) 1195/ 1695 0,82 0,74 2. Коефіцієнт швидкої ліквідності 1195-1100/1695 0,71 0,66 3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності 1160+1165/1695 0,0006 0,0002 4. Коефіцієнт загальної ліквідності 1195/1595+1695 0,81 0,74 Станом на 31.12.21, 31.12.22 років не всі показники ліквідності Товариства мають нормативне значення. Система оцiнювання та управлiння ризиками Товариства охоплює всi ризики притаманнi дiяльностi товариства, забезпечує виявлення, вимiрювання та контроль кiлькостi ризикiв. Управлiння ризиками передбачає наявнiсть послiдовних рiшень, процесiв, квалiфiкованого персоналу i систем контролю. Корпоративне управлiння забезпечує чесний та прозорий бiзнес, вiдповiдальнiсть та пiдзвiтнiсть усiх залучених до цього сторiн.

Первісно кредити банків визнаються за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі надходжень мінус витрати на проведення операції. У подальшому суми фінансових зобов’язань відображаються за амортизованою вартістю за методом ефективної ставки відсотку, та будь-яка різниця між чистими надходженнями та вартістю погашення визнається у прибутках чи збитках протягом періоду дії за- позичень із використанням ефективної ставки відсотка.

Основні засоби Товариства враховуються і відображуються у фінансовій звітності Товариства відповідно до МСБО 16 «Основні засоби». Основними засобами визнаються матеріальні активи Товариства, очікуваний термін корисного використання яких більше за один рік, первинна вартість яких більше за 20 000 грн., без податку на додану вартість, які використовуються в процесі виробництва, надання послуг, здачі в оренду іншим сторонам, для здійснення адміністративних або соціальних функцій. Активи вартістю менше 20 000 грн., без податку на додану вартість, не визнаються в складі основних засобів та не амортизуються, а списуються на витрати при вводі в експлуатацію. Основні засоби Товариства враховуються по об'єктах. Об'єкти основних засобів класифікуються по окремих класах . Готові до експлуатації об'єкти, які плануються до використання у складі основних засобів, до моменту початку експлуатації враховуються у складі класу придбані, але не введені в експлуатацію основні засоби. Придбані основні засоби оцінюються за собівартістю, яка включає вартість придбання і витрати, пов'язані з доставкою і доведенням об'єкту до стану, придатного для експлуатації. Виготовлені власними силами об'єкти основних засобів оцінюються за фактичними прямими витратами на їх створення. У момент введення в експлуатацію їх вартість порівнюється з вартістю відшкодування відповідно до МСБО 36 «Знецінення активів». Після визнання активом, об’єкт основних засобів обліковується за його собівартістю мінус будь- яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Відповідно до законодавства України земля, на якій Товариство здійснює свою діяльність, є власністю держави, в балансі Товариства не відображується. У подальшому, в разі придбання землі, вона буде відображатися у фінансовій звітності за вартістю придбання. Основні засоби, призначені для продажу, і які відповідають критеріям визнання, обліковуються відповідно до МСФЗ 5.

Забезпечення визнаються, коли Товариство має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж не можливо), що погашення зобов’язання вимагає вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов’язання. У разі невиконання зазначених умов, забезпечення в Товаристві не визнається. Суми, які визнані Товариством як забезпечення, є найкращою оцінкою видатків, необхідних для погашення теперішньої заборгованості на дату балансу. У випадку, коли вплив грошей у часі суттєвий, сума забезпечення визначається теперішньою вартістю видатків, які, як очікується, будуть потрібні для погашення зобов’язання. Забезпечення переглядаються на кожну дату балансу та коригуються для відображення поточної найкращої оцінки. Якщо вже немає ймовірності, що вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, буде потрібним для погашення заборгованості, забезпечення сторнується.

Торгівельна та інша кредиторська заборгованість оцінюється при первинному визнанні за справедливою вартістю, та згодом вона оцінюється за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної ставки відсотка.

Дебіторська заборгованість, визнається як фінансові активи (за винятком дебіторської заборгованості, за якою не очікується отримання грошових коштів або фінансових інструментів, за розрахунками з операційної оренди та за розрахунками з бюджетом) та первісно оцінюється за справедливою вартістю плюс відповідні витрати на проведення операцій. Після первісного визнання дебіторська заборгованість оцінюється за амортизованою собівартістю, із застосуванням методу ефективного відсотка. Якщо є об’єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів. Резерв на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів, для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними - на основі групової оцінки. Фактори, які Товариство розглядає при визначенні того, чи є у нього об’єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. Для групи дебіторів такими факторами є негативні зміни у стані платежів позичальників у групі, таких як збільшення кількості прострочених платежів; негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні. Сума збитків визнається у прибутку чи збитку. Якщо в наступному періоді сума збитку від зменшення корисності зменшується і це зменшення може бути об’єктивно пов’язаним з подією, яка відбувається після визнання зменшення корисності, то попередньо визнаний збиток від зменшення корисності сторнується за рахунок коригування резервів. Сума сторнування визнається у прибутку чи збитку. У разі неможливості повернення дебіторської заборгованості вона списується за рахунок створеного резерву на покриття збитків від зменшення корисності.

Істотні судження в процесі застосування облікової політики. У процесі застосування облікової політики Товариства керівництво зробило певні професійні судження, окрім тих, які вимагають використання оцінок, які мають найбільш істотний вплив на суми, визнані в фінансовій звітності. Ці судження, серед іншого, включають правомірність застосування припущення щодо здатності вести свою діяльність на безперервній основі. При підготовці фінансової звітності товариство робить оцінки та припущення, які мають вплив на визначення сум активів та зобов’язань, визначення доходів та витрат звітного періоду, розкриття умовних активів та зобов’язань на дату підготовки фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Фактичні результати можуть відрізнятися від таких оцінок. Основні джерела невизначеності оцінок - Нижче наведені ключові припущення щодо майбутнього, а також основні джерела невизначеності оцінок на кінець звітного періоду, які мають істотний ризик стати причиною внесення суттєвих коригувань до балансової вартості активів та зобов'язань протягом наступного фінансового року.

Визнання та оцінка фінансових інструментів Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов’язання у балансі, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку. Товариство визнає такі категорії фінансових інструментів: • фінансові активи, доступні для продажу; • фінансові активи, утримувані до погашення; • дебіторська заборгованість; • фінансові зобов’язання, оцінені за справедливою вартістю; • фінансові зобов’язання, оцінені за амортизованою вартістю - кредити банків. Віднесення фінансових активів до тієї або іншої категорії залежить від їх особливостей і цілей придбання і відбувається у момент їх прийняття до обліку. Всі стандартні операції по покупці або продажу фінансових активів визнаються на дату здійснення операції. Стандартні операції по покупці або продажу є покупкою або продажем фінансових активів, що вимагає постачання активів в терміни, встановлені нормативними актами або ринковою практикою. Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов’язання Товариство оцінює їх за їхньою справедливою вартістю плюс операційні витрати, які безпосередньо належать до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов’язання, з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку. Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.

Витрати за позиками, які не є часткою фінансового інструменту та не капіталізуються як частина собівартості активів, визнаються як витрати періоду. Товариство капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, як частина собівартості цього активу.

Первісно кредити банків визнаються за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі надходжень мінус витрати на проведення операції. У подальшому суми фінансових зобов’язань відображаються за амортизованою вартістю за методом ефективної ставки відсотку, та будь-яка різниця між чистими надходженнями та вартістю погашення визнається у прибутках чи збитках протягом періоду дії за- позичень із використанням ефективної ставки відсотка.

Грошові кошти Товариства складаються з готівки в касі та грошових коштів на банківських рахунках (в національній валюті).

Товариство не визнає умовні зобов’язання, окрім випадків, коли є вірогідність того, що для розрахунку за зобов’язанням необхідне вибуття економічних ресурсів, що може бути визначене з достатньою достовірністю. Інформація про умовне зобов’язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою. Товариство не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигод є ймовірними.

Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов’язань та являє собою податкові активи або зобов’язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов’язання в балансі та їх податковою базою. Відстрочені податкові зобов’язання визнаються, як правило, щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково. Відстрочений податок розраховується за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або зобов’язань. Товариство визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітний період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, які визнаються прямо у власному капіталі або від об’єднання бізнесу. Товариство визнає поточні та відстрочені податки у капіталі, якщо податок належить до статей, які відображено безпосередньо у власному капіталі в тому самому чи в іншому періоді.

Амортизація основних засобів Товариства нараховується прямолінійним методом, згідно вимог Наказу №1-ОП від 04 січня 2022 року «Про облікову політику підприємства та організацію бухгалтерського обліку». Терміни та методи нарахування амортизації основних засобів переглядаються на кінець кожного фінансового року. Суму активу, що амортизується, визначають після вирахування його ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість – це сума грошових коштів, яку Товариство очікує отримати за актив при його вибутті після закінчення терміну його корисного використання, за вирахуванням витрат на його вибуття. У випадку якщо ліквідаційну вартість об'єктів основних засобів оцінити неможливо, або вона не суттєва по сумах, ліквідаційна вартість не встановлюється. Ліквідаційну вартість та термін корисного використання по групах однорідних об'єктів основних засобів визначається експертною комісією, затверджується керівництвом Товариства, і переглядається щороку за результатами річної інвентаризації. Термін корисного використання об'єктів основних засобів, отриманих в лізинг, встановлюється рівним терміну дії договору лізингу (терміну сплати лізингових платежів). Нарахування амортизації по об'єктах основних засобів, розраховується прямолінійним методом виходячи з терміну корисного використання цього об'єкту. Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняють визнання активу. Отже, амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю.

Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов’язання у балансі, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку. Товариство визнає такі категорії фінансових інструментів: • фінансові активи, доступні для продажу; • фінансові активи, утримувані до погашення; • дебіторська заборгованість; • фінансові зобов’язання, оцінені за справедливою вартістю; • фінансові зобов’язання, оцінені за амортизованою вартістю - кредити банків. Віднесення фінансових активів до тієї або іншої категорії залежить від їх особливостей і цілей придбання і відбувається у момент їх прийняття до обліку. Всі стандартні операції по покупці або продажу фінансових активів визнаються на дату здійснення операції. Стандартні операції по покупці або продажу є покупкою або продажем фінансових активів, що вимагає постачання активів в терміни, встановлені нормативними актами або ринковою практикою. Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов’язання Товариство оцінює їх за їхньою справедливою вартістю плюс операційні витрати, які безпосередньо належать до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов’язання, з відображенням результату переоцінки як прибутку або збитку.

Товариство припиняє визнавати фінансові активи тільки в разі припинення договірних прав на грошові потоки по них або в разі передачі фінансового активу і відповідних ризиків і вигод іншому підприємству. Якщо Товариство не передає і не зберігає практично всі ризики та вигоди від володіння активом та продовжує контролювати переданий актив, то воно продовжує відображати свою частку в даному активі і пов'язані з ним можливі зобов'язання. Якщо Товариство зберігає практично всі ризики та вигоди від володіння переданим фінансовим активом, воно продовжує обліковувати даний фінансовий актив, а отримані при передачі активи відображає у вигляді забезпечення позики. При повному припиненні визнання фінансового активу різниця між балансовою вартістю активу та сумою отриманої і належної до отримання винагороди, а також дохід або витрати, накопичені в іншому сукупному прибутку, відносяться на прибутки і збитки.

Грошові кошти Товариства складаються з готівки в касі та грошових коштів на банківських рахунках (в національній валюті).

Товариство визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов’язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Товариство визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток – під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних.

Витрати на обслуговування, експлуатацію і ремонти основних засобів списуються на витрати періоду у міру їх виникнення. Вартість суттєвих оновлень і вдосконалень основних засобів капіталізується. Якщо при заміні одного з компонентів складних об'єктів основних засобів виконані умови визнання матеріального активу, то відповідні витрати додаються до балансової вартості складного об'єкту, а операція по заміні розглядається як реалізація (вибуття) старого компонента.

Розрахункова справедлива вартість фінансових інструментів визначається з урахуванням різної ринкової інформації та відповідних методик оцінки. Однак для проведення такої оцінки необхідно обґрунтоване судження при тлумаченні ринкової інформації. Відповідно, такі оцінки не завжди виражають суми, які Товариство може отримати в існуючій ринковій ситуації. Керівництво Товариства здійснює виключно безперервні оцінки справедливої вартості активів та зобов’язань Товариства, тобто такі оцінки, які вимагаються МСФЗ 9 та МСФЗ 13 у звіті про фінансовий стан на кінець кожного звітного періоду.

Дебіторська заборгованість, визнається як фінансові активи (за винятком дебіторської заборгованості, за якою не очікується отримання грошових коштів або фінансових інструментів, за розрахунками з операційної оренди та за розрахунками з бюджетом) та первісно оцінюється за справедливою вартістю плюс відповідні витрати на проведення операцій. Після первісного визнання дебіторська заборгованість оцінюється за амортизованою собівартістю, із застосуванням методу ефективного відсотка. Якщо є об’єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів.

Боргові і дольові фінансові інструменти, випущені Товариством, класифікуються як фінансові зобов'язання або капітал виходячи з суті відповідного договору, а також визначень фінансового зобов'язання та інструмента власного капіталу. Фінансові зобов'язання класифікуються як «оцінювані за справедливою вартістю через прибуток або збиток», якщо вони призначені для торгівлі, або кваліфіковані як «оцінювані за справедливою вартістю через прибуток або збиток» при первинному відображенні в обліку. Фінансове зобов'язання класифікується як «призначене для торгівлі», якщо воно: • набувається з основною метою зворотного викупу його в майбутньому; • при первісному прийнятті до обліку є частиною портфеля фінансових інструментів, які управляються Товариством як єдиний портфель, за яким є недавня історія короткострокових покупок і перепродажів; або • є деривативом, не позначеним як інструмент хеджування в угоді ефективного хеджування. Фінансове зобов'язання, що не є «призначеним для торгівлі», може бути класифіковане «оцінюване за справедливою вартістю через прибуток або збиток», в момент прийняття до обліку, якщо: • застосування такої класифікації усуває або значно скорочує дисбаланс в оцінці або обліку активів і зобов'язань, який міг би виникнути в іншому випадку; • фінансове зобов'язання є частиною групи фінансових активів, фінансових зобов'язань або групи фінансових активів і зобов'язань, управління та оцінка якої здійснюється на основі справедливої вартості відповідно до документально оформленої стратегії управління ризиками або інвестиційної стратегії Товариства, і інформація про таку групу представляється всередині організації на цій основі; або • фінансове зобов'язання є частиною інструменту, що містить один або кілька вбудованих деривативів, та МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» дозволяє класифікувати інструмент в цілому (актив або зобов'язання) як «оцінюване за справедливою вартістю через прибуток або збиток». Фінансові зобов'язання, класифіковані як інші фінансові зобов'язання, включаючи кредити банків (позики), спочатку оцінюються за справедливою вартістю, за вирахуванням витрат на здійснення операції, а згодом оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної ставки відсотка

Функціональною валютою ведення бухгалтерського обліку є гривня (надалі – грн.). Фінансова звітність представлена в тисячах українських гривень (далі – тис. грн). Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня, складена у тисячах гривень, округлених до цілих тисяч. На доречність інформації у Товаристві має вплив її характер і суттєвість. Інформація вважається суттєвою, якщо її опущення або викривлення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової звітності. Суттєвість оцінюється в конкретних умовах значущості інформації в залежності від величини об’єкта, що оцінюється і допустимості помилки. Відповідно до облікової політики Товариства встановлено наступні критерії порогу суттєвості: - з метою проведення переоцінки або зменшення корисності об’єктів основних засобів застосовувати відхилення залишкової вартості від їх справедливої вартості, у розмірі 10% такого відхилення; - визначення подібних активів – різниця між справедливою вартістю об’єктів обміну не повинна перевищувати 10%; - статей фінансової звітності - 10 000 грн.

До фінансових активів, утримуваних до погашення, Товариство відносить облігації та векселі, що їх Товариство має реальний намір та здатність утримувати до погашення. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка, за вирахуванням збитків від знецінення, якщо вони є.

Резерв на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів, для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними - на основі групової оцінки. Фактори, які Товариство розглядає при визначенні того, чи є у нього об’єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. Для групи дебіторів такими факторами є негативні зміни у стані платежів позичальників у групі, таких як збільшення кількості прострочених платежів; негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні. Сума збитків визнається у прибутку чи збитку. Якщо в наступному періоді сума збитку від зменшення корисності зменшується і це зменшення може бути об’єктивно пов’язаним з подією, яка відбувається після визнання зменшення корисності, то попередньо визнаний збиток від зменшення корисності сторнується за рахунок коригування резервів. Сума сторнування визнається у прибутку чи збитку. У разі неможливості повернення дебіторської заборгованості вона списується за рахунок створеного резерву на покриття збитків від зменшення корисності.

Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітний період. Поточні витрати Товариства за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу. Суми і терміни сторнування тимчасових різниць залежать від прийняття істотних суджень керівництва Товариства на підставі вимог Податкового кодексу України, оцінки майбутньої облікової та податкової вартості основних засобів. Відстрочені податкові активи визнаються для всіх невикористаних податкових збитків в тій мірі, в якій ймовірно отримання оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можливо буде реалізувати дані збитки. Від керівництва вимагається прийняття істотного професійного судження при визначенні суми відстрочених податкових активів, які можна визнати, на основі очікуваного терміну і рівня оподатковуваних прибутків з урахуванням стратегії майбутнього податкового планування. Оцінки, які особливо чутливі до змін, стосуються резерву на покриття збитків від зменшення корисності дебіторської заборгованості. Основні припущення стосовно майбутнього та інших ключових джерел виникнення невизначеності оцінок на дату балансу, які мають значний ризик стати причиною внесення суттєвих коригувань у балансову вартість активів та зобов’язань протягом наступного фінансового періоду.

Товариство оголосило та зареєструвало капітал, який розподілено між учасниками Товариства (формування зареєстрованого статутного капіталу проведено в повній мірі). Управління капіталом: • основною метою Товариства при управлінні капіталом – є збереження можливості безперервно функціонувати з метою забезпечення необхідної прибутковості учасникам-власникам і вигід заінтересованим сторонам, а також збереження оптимальної структури капіталу і зниження його вартості; • для підтримання структури капіталу і його коригування Товариство може випускати цінні папери, продавати акти для зниження заборгованостей, або залучити позичкові кошти, тощо.

Фінансова оренда - це оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов’язані з правом власності на актив. Товариство як орендар на початку строку оренди визнає фінансову оренду як активи та зобов’язання за сумами, що дорівнюють справедливій вартості орендованого майна на початок оренди або (якщо вони менші за справедливу вартість) за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів. Мінімальні орендні платежі розподіляються між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов’язань. Фінансові витрати розподіляються на кожен період таким чином, щоб забезпечити сталу періодичну ставку відсотка на залишок зобов’язань. Непередбачені орендні платежі відображаються як витрати в тих періодах, у яких вони були понесені. Політика нарахування амортизації на орендовані активи, що амортизуються, узгоджена із стандартною політикою Товариства щодо подібних активів. Оренда активів, за якою ризики та винагороди, пов’язані з правом власності на актив, фактично залишаються в орендодавця, класифікується як операційна оренда. Орендні платежі за угодою про операційну оренду визнаються як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди. Дохід від оренди за угодами про операційну оренду Товариство визнає на прямолінійній основі протягом строку оренди. Затрати, включаючи амортизацію, понесені при отриманні доходу від оренди, визнаються як витрати.

Первісно кредити банків визнаються за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі надходжень мінус витрати на проведення операції. У подальшому суми фінансових зобов’язань відображаються за амортизованою вартістю за методом ефективної ставки відсотку, та будь-яка різниця між чистими надходженнями та вартістю погашення визнається у прибутках чи збитках протягом періоду дії за- позичень із використанням ефективної ставки відсотка. Дебіторська заборгованість, визнається як фінансові активи (за винятком дебіторської заборгованості, за якою не очікується отримання грошових коштів або фінансових інструментів, за розрахунками з операційної оренди та за розрахунками з бюджетом) та первісно оцінюється за справедливою вартістю плюс відповідні витрати на проведення операцій. Після первісного визнання дебіторська заборгованість оцінюється за амортизованою собівартістю, із застосуванням методу ефективного відсотка. Якщо є об’єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів.

Запаси оцінюються за меншою з таких двох величин: собівартість та чиста вартість реалізації. Собівартість запасів включає всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан. Витрати на придбання запасів складаються з ціни придбання, ввізного мита та інших податків (окрім тих, що згодом відшкодовуються податковими органами ), а також з витрат на транспортування, навантаження і розвантаження та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням готової продукції, матеріалів та послуг. Торговельні знижки, інші знижки та інші подібні їм статті вираховуються при визначенні витрат на придбання. Витрати на переробку запасів охоплюють витрати, прямо пов’язані з одиницями виробництва, наприклад оплата праці виробничого персоналу. Вони також включають систематичний розподіл постійних та змінних виробничих накладних витрат, що виникають при переробці матеріалів у готову продукцію. Постійні виробничі накладні витрати - це ті непрямі витрати на виробництво, які залишаються порівняно незмінними незалежно від обсягу виробництва, такі як амортизація, утримання будівель і обладнання, а також витрати на управління та адміністративні витрати. Змінні виробничі накладні витрати - це такі непрямі витрати на виробництво, які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно обсягу виробництва, такі як витрати на допоміжні матеріали та непрямі витрати на оплату праці. Як база розподілу змінних і постійних розподілених загальновиробничих витрат застосовується основна заробітна плата (без доплат і надбавок) виробничих робітників. Нерозподілені накладні витрати визнаються витратами того періоду, в якому вони понесені. У періоди надзвичайно високого рівня виробництва сума постійних накладних витрат, розподілених на кожну одиницю виробництва, зменшується так, щоб запаси не оцінювалися вище собівартості. Інші витрати включаються в собівартість запасів лише тією мірою, якою вони були понесені при доставці запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення в теперішній стан Витрати, які виключаються із собівартості запасів і визнаються як витрати періоду, в якому вони понесені, є такі: а) понаднормові: відходи матеріалів, витрати на оплату праці або інші виробничі витрати; б) витрати на зберігання, крім тих витрат, які зумовлені виробничим процесом і є необхідними для підготовки до наступного етапу виробництва; в) адміністративні накладні витрати, не пов’язані з доставкою запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведенням у теперішній стан; та г) витрати на продаж. До виробничої собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) включаються: • прямі матеріальні витрати; • прямі витрати на оплату праці; • інші прямі витрати; • змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Нерозподілені загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. В основному виробництві застосовується позамовний із застосуванням елементів методу обліку стандартних витрат на виробництво та калькулювання фактичної виробничої собівартості продукції. Стандартні витрати враховують нормативні рівні використання основних та допоміжних матеріалів, праці, а також економічної і виробничої потужності. Їх регулярно аналізують і, за потреби, переглядають з огляду на поточні умови. Метод роздрібних цін застосовується у роздрібній торгівлі для оцінки великої кількості одиниць запасів, які швидко змінюються і дають однаковий прибуток та для яких технічно неможливо застосувати інші методи калькулювання.

До фінансових активів доступних для продажу, Товариство відносить інвестиції в акції, якщо відсоток володіння менш 20%. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за справедливою вартістю. Результати від зміни справедливої вартості доступного для продажу фінансового активу визнаються прямо у власному капіталі з відображенням у звіті про зміни у власному капіталі, за винятком збитків від зменшення корисності та збитків від іноземної валюти, доки визнання фінансового активу не буде припинено, коли кумулятивний прибуток або збиток, визнаний раніше у власному капіталі, слід визнавати у прибутку чи збитку. Якщо існує об’єктивне свідчення зменшення корисності фінансового активу, доступного для продажу, сума кумулятивного збитку виключається з власного капіталу и визнається у прибутку чи збитку. Неринкові акції, справедливу вартість яких неможливо визначити, обліковуються за собівартістю, за вирахуванням збитків від знецінення, якщо вони є.

Фінансові активи та зобов’язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов’язання одночасно.

Основні засоби Товариства враховуються і відображуються у фінансовій звітності Товариства відповідно до МСБО 16 «Основні засоби». Основними засобами визнаються матеріальні активи Товариства, очікуваний термін корисного використання яких більше за один рік, первинна вартість яких більше за 20 000 грн., без податку на додану вартість, які використовуються в процесі виробництва, надання послуг, здачі в оренду іншим сторонам, для здійснення адміністративних або соціальних функцій. Активи вартістю менше 20 000 грн., без податку на додану вартість, не визнаються в складі основних засобів та не амортизуються, а списуються на витрати при вводі в експлуатацію. Основні засоби Товариства враховуються по об'єктах. Об'єкти основних засобів класифікуються по окремих класах . Готові до експлуатації об'єкти, які плануються до використання у складі основних засобів, до моменту початку експлуатації враховуються у складі класу придбані, але не введені в експлуатацію основні засоби. Придбані основні засоби оцінюються за собівартістю, яка включає вартість придбання і витрати, пов'язані з доставкою і доведенням об'єкту до стану, придатного для експлуатації. Виготовлені власними силами об'єкти основних засобів оцінюються за фактичними прямими витратами на їх створення. У момент введення в експлуатацію їх вартість порівнюється з вартістю відшкодування відповідно до МСБО 36 «Знецінення активів». Після визнання активом, об’єкт основних засобів обліковується за його собівартістю мінус будь- яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Відповідно до законодавства України земля, на якій Товариство здійснює свою діяльність, є власністю держави, в балансі Товариства не відображується. У подальшому, в разі придбання землі, вона буде відображатися у фінансовій звітності за вартістю придбання. Основні засоби, призначені для продажу, і які відповідають критеріям визнання, обліковуються відповідно до МСФЗ 5.

Забезпечення визнаються, коли Товариство має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж не можливо), що погашення зобов’язання вимагає вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов’язання. У разі невиконання зазначених умов, забезпечення в Товаристві не визнається. Суми, які визнані Товариством як забезпечення, є найкращою оцінкою видатків, необхідних для погашення теперішньої заборгованості на дату балансу. У випадку, коли вплив грошей у часі суттєвий, сума забезпечення визначається теперішньою вартістю видатків, які, як очікується, будуть потрібні для погашення зобов’язання. Забезпечення переглядаються на кожну дату балансу та коригуються для відображення поточної найкращої оцінки. Якщо вже немає ймовірності, що вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, буде потрібним для погашення заборгованості, забезпечення сторнується.

Якщо фінансовий актив списується не повністю (наприклад, коли Товариство зберігає за собою можливість викупити частину переданого активу або зберігає за собою частину ризиків і вигод, пов'язаних з володінням /але не «практично всі» ризики і вигоди/, при цьому контроль підприємства над активом зберігається), Товариство розподіляє балансову вартість даного фінансового активу між утримуваною частиною і частиною, яка списується, пропорційно до справедливої вартості цих частин на дату передачі. Різниця між балансовою вартістю, розподіленою на частину, яка списується, і сумою отриманої винагороди за частину, яка списується, а також будь-які накопичені розподілені на цю частину доходи або витрати, визнані в іншому сукупному прибутку, відносяться на прибутки і збитки. Доходи або витрати, визнані в іншому сукупному прибутку, розподіляються також пропорційно справедливій вартості утримуваної частини і частини, яка списується.

Постійні виробничі накладні витрати - це ті непрямі витрати на виробництво, які залишаються порівняно незмінними незалежно від обсягу виробництва, такі як амортизація, утримання будівель і обладнання, а також витрати на управління та адміністративні витрати. Змінні виробничі накладні витрати - це такі непрямі витрати на виробництво, які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно обсягу виробництва, такі як витрати на допоміжні матеріали та непрямі витрати на оплату праці. Як база розподілу змінних і постійних розподілених загальновиробничих витрат застосовується основна заробітна плата (без доплат і надбавок) виробничих робітників. Нерозподілені накладні витрати визнаються витратами того періоду, в якому вони понесені. У періоди надзвичайно високого рівня виробництва сума постійних накладних витрат, розподілених на кожну одиницю виробництва, зменшується так, щоб запаси не оцінювалися вище собівартості. Інші витрати включаються в собівартість запасів лише тією мірою, якою вони були понесені при доставці запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення в теперішній стан Витрати, які виключаються із собівартості запасів і визнаються як витрати періоду, в якому вони понесені, є такі: а) понаднормові: відходи матеріалів, витрати на оплату праці або інші виробничі витрати; б) витрати на зберігання, крім тих витрат, які зумовлені виробничим процесом і є необхідними для підготовки до наступного етапу виробництва; в) адміністративні накладні витрати, не пов’язані з доставкою запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведенням у теперішній стан; та г) витрати на продаж. До виробничої собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) включаються: • прямі матеріальні витрати; • прямі витрати на оплату праці; • інші прямі витрати; • змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Нерозподілені загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. В основному виробництві застосовується позамовний із застосуванням елементів методу обліку стандартних витрат на виробництво та калькулювання фактичної виробничої собівартості продукції. Стандартні витрати враховують нормативні рівні використання основних та допоміжних матеріалів, праці, а також економічної і виробничої потужності. Їх регулярно аналізують і, за потреби, переглядають з огляду на поточні умови. Метод роздрібних цін застосовується у роздрібній торгівлі для оцінки великої кількості одиниць запасів, які швидко змінюються і дають однаковий прибуток та для яких технічно неможливо застосувати інші методи калькулювання.

Торгівельна та інша кредиторська заборгованість оцінюється при первинному визнанні за справедливою вартістю, та згодом вона оцінюється за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної ставки відсотка.

Дебіторська заборгованість, визнається як фінансові активи (за винятком дебіторської заборгованості, за якою не очікується отримання грошових коштів або фінансових інструментів, за розрахунками з операційної оренди та за розрахунками з бюджетом) та первісно оцінюється за справедливою вартістю плюс відповідні витрати на проведення операцій. Після первісного визнання дебіторська заборгованість оцінюється за амортизованою собівартістю, із застосуванням методу ефективного відсотка. Якщо є об’єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів. Резерв на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів, для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними - на основі групової оцінки. Фактори, які Товариство розглядає при визначенні того, чи є у нього об’єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. Для групи дебіторів такими факторами є негативні зміни у стані платежів позичальників у групі, таких як збільшення кількості прострочених платежів; негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні. Сума збитків визнається у прибутку чи збитку. Якщо в наступному періоді сума збитку від зменшення корисності зменшується і це зменшення може бути об’єктивно пов’язаним з подією, яка відбувається після визнання зменшення корисності, то попередньо визнаний збиток від зменшення корисності сторнується за рахунок коригування резервів. Сума сторнування визнається у прибутку чи збитку. У разі неможливості повернення дебіторської заборгованості вона списується за рахунок створеного резерву на покриття збитків від зменшення корисності.

Доходи Товариства визнаються на основі принципу нарахування, коли існує впевненість, що в результаті операції станеться збільшення економічних вигод, а сума доходу може бути достовірно визначена. Доходи від реалізації визнаються в розмірі справедливої вартості винагороди, отриманої, або яка підлягає отриманню, і являють собою суми до отримання за продукцію, товари та послуги, надані в ході звичайної господарської діяльності, за вирахуванням очікуваних повернень покупцями, знижок та інших аналогічних відрахувань, а також за вирахуванням податку на додану вартість («ПДВ»).

У відповідності до вимог Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 24 «Розкриття інформації про пов’язані сторони» по Товариству визначені наступні групи пов’язаних сторін або операцій зі зв’язаними сторонами: А) підприємства, які прямо або опосередковано контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Товариством; Б) асоційовані підприємства; В) спільні підприємства, у яких Товариство є контролюючим учасником; Г) члени провідного управлінського персоналу Товариства; Д) близькі родичі особи, зазначеної в А) або Г); Е) підприємства, що контролюють Товариство, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Товаристві; Є) програми виплат по закінченню трудової діяльності працівників Товариства або будь-якого іншого суб’єкта господарювання, який є зв’язаною стороною Товариства. Виходячи з визначених груп пов’язаних сторін або операцій зі зв’язаними сторонами по ПРАТ "КРОПИВНИЦЬКИЙ ОЕЗ", Керівництво Товариства, станом на 31.12.2022 року, розкриває наступну інформацію щодо них: 1. Акціонер Товариства: ТОВ "КЕРНЕЛ КАПІТАЛ" ВОЛОДІЄ 99,1823% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ПРАТ "КРОПИВНИЦЬКИЙ ОЕЗ" (частка у статутному капіталі Товариства є істотною). 2. КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) ЗАСНОВНИКА ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ТОВ "КЕРНЕЛ КАПІТАЛ" ВОЛОДІЄ 99,1823% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ПРАТ "КРОПИВНИЦЬКИЙ ОЕЗ", КЕРНЕЛ ХОЛДИНГ С.А. (ЛЮКСЕМБУРГ) ВОЛОДІЄ 12,695% ТОВ "КЕРНЕЛ-КАПІТАЛ", НАМСЕН ЛІМІТЕД (КІПР) ВОЛОДІЄ 39,93% КЕРНЕЛ ХОЛДИНГ С.А. РЕШТА АКЦІЙ-60,07% ПЕРЕБУВАЮТЬ У ВІЛЬНОМУ ОБІГУ НА ВАРШАВСЬКІЙ ФОНДОВІЙ БІРЖІ, ВЕРЕВСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ ВОЛОДІЄ 100% НАМСЕН ЛІМІТЕД - ВЕРЕВСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ, ШВЕЙЦАРІЯ. 3. Провідний управлінський персонал (ключовий керівний склад) Товариства: директор (одноособово дирекція), головний бухгалтер та наглядова рада (колегіальний орган). 4. Близькі родичі провідного управлінського персоналу (ключового керівного складу) Товариства. Станом на 31.12.2022 року – близькі родичі посадових осіб Товариства, а також осіб, які мають/можуть мати вплив на господарську діяльність Товариства не надають згоди про розкриття персональних відомостей про них. 5. Інші особи, що пов’язані з Товариством: Найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) Код згідно з ЄДР (для юридичних осіб); документ, що посвідчує особу (серія, номер, ким та коли виданий), податковий номер платника податку Місцезнаходження (місце реєстрації) Товариство з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» 31454383 01001, м. Київ, провулок Шевченка Тараса, буд. 3 Namsen Limited (Намсен Лімітед) НЕ 175712 вул. Аджіу Прокопіу, 13, Егкомі, 2406, м. Нікосія, Республіка Кіпр Groumon Development Limited (Грумон Девелопмент Лімітед) HE 239757 12, Еджипт Стріт, 1097, Нікосія, Кіпр Приватне акціонерне товариство «Рудьківське» 31374853 17420, Чернігівська обл., Бобровицький район, село Рудьківка, вулиця 30 років Перемоги, будинок 6 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Говтва» 13952156 38400, Полтавська область, Решетилівський район, м. Решетилівка, вул. Полтавська, буд. 96 Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-КАПІТАЛ» 32768392 01001, м. Київ, провул. Шевченка Тараса, буд. 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Чорноморська Індустрія» 32790454 68001, Україна, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 44 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстракційний завод» 32390305 55247, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Бандурка, вул. Центральна 40 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стратегії» 38870645 01001, м. Київ, провул. Шевченка Тараса, буд. 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «КДА» 43142805 01001, м. Київ, провулок Шевченка Тараса, 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс» 43313060 55553, Миколаївська обл., с. Калинівка, провул. Янтарний, буд, 8 Товариство з обмеженою відповідальністю «УЗТК ТРЕЙД» 43075713 36008, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Автобазівська, 2/9 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор» 32284263 36014, Полтавська обл., м. Полтава, Київський р-н., площа Павленківська, будинок 24 Товариство з обмеженою відповідальністю «Локнянське-БСР» 34878619 42600, Сумська обл., Сумський р-н, м. Тростянець, вул. Гришина, 26 А Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтава-Зерно» 39319936 36014, Полтавська обл., м. Полтава, Київський р-н., площа Павленківська, будинок 24 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» 32967654 25014, м. Кропивницький, вул. Мурманська, 37-Б Товариство з обмеженою відповідальністю «Жеребкове» 44412384 36014, Полтавська обл., м. Полтава, площа Павленківська, будинок 24 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гутянський елеватор» 31834605 36029, Полтавська обл., м. Полтава, площа Павленківська, будинок 24 Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснопавлівка Баланс» 44557961 36014, Полтавська обл., м. Полтава, площа Павленківська, будинок 24 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерджітранстермінал» 36486404 м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 6б, оф. 108 Товариство з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» 41822800 31100, Хмельницька обл., місто Старокостянтинів, вул. Веснянське шосе, будинок 5 Приватне акціонерне товариство «Полтавський олiйноекстракцiйний завод – Кернел Груп» 00373907 36007, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 17 Приватне акціонерне товариство «Вовчанський олійноекстракційний завод» 00373936 62504, Харківська область, Чугуївський район, м. Вовчанськ, пл. Привокзальна, буд.11 Товариство з обмеженою відповідальністю «Приколотнянський олійноекстракційний завод» 30142319 62630, Харківська область, Великобурлуцький район, смт. Приколотне, вул. Центральна, 45 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮАГРІНДЖЕНЕРЕЙШН» 32689913 36014, Полтавська обл., м. Полтава, площа Павленківська, 24 Всі операції з пов’язаними сторонами протягом 2022 року здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності Товариства. Найбільшим дебітором Товариства є пов’язана особа: ТОВ «КЕРНЕЛ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 31454383). Станом на 31.12.2022 року дебіторська заборгованість ТОВ «КЕРНЕЛ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 31454383) склала 38 252 тис грн і є заборгованістю за послуги переробки.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КРОПИВНИЦЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД"

Приватне Акціонерне товариство

Україна

вулиця Урожайна, буд. 30, м. КРОПИВНИЦЬКИЙ, КІРОВОГРАДСЬКА обл., 25030

вулиця Урожайна, буд. 30, м. КРОПИВНИЦЬКИЙ, КІРОВОГРАДСЬКА обл., 25030

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КРОПИВНИЦЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД" в своїй структурі не має жодного дочірньогопідприємства чи філії або представництва

10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний); 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.; 56.29 Постачання інших готових страв; 35.11 Виробництво електроенергії

Фінансова звітність Товариства є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірного подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Товариства для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Концептуальною основою фінансової звітності Товариства за 2022 рік, що закінчився 31 грудня 2022 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в чинній редакції, що офіційно оприлюднені на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності Товариство керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ. Починаючи з 2012 року Товариство складає звітність за МСФЗ. Міжнародний стандарт фінансової звітності 1 (МСФЗ 1) «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності», що виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, передбачає коригування для переходу від попередніх до міжнародних стандартів: припинення визнання окремих старих активів та зобов’язань; визнання нових активів і зобов’язань; перекласифікація окремих активів чи зобов’язань; оцінка доходів та витрат. Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності розпочато з 2019 року, датою переходу на МСФЗ є 1 січня 2012 року. Тому, вхідні залишки Товариства на початок 2012 року трансформовано згідно МСФЗ. Фінансова звітність підготовлена у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) та є фінансовою звітністю загального призначення. Ця фінансова звітність складена на основi облікових даних Товариства.

Фінансова звітність Товариства підготовлена, виходячи з припущення безперервності діяльності, відповідно до якого реалізація активів і погашення зобов’язань відбувається в ході звичайної діяльності. Фінансова звітність не включає коригування, які необхідно було б провести в тому випадку, якби Товариство не могло продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципів безперервної діяльності. Управлінським персоналом здійснювалася оцінка здатності підприємства безперервно продовжувати діяльність. Намірів щодо ліквідації, реорганізації чи припинення діяльності товариства засновника та управлінський персонал не має. Управлінському персоналу відомі події та умови, які вже настали в наступному за періодом оцінки фінансовому році, та які вплинули на діяльність товариства. Військове вторгнення росії в Україну , що відбулося 24 лютого 2022 року безумовно негативно впливає на обсяги діяльності Товариства, призведе до втрат активів Товариства, але управлінський персонал не планує припиняти діяльність.

Лiцензiя на придбання , зберiгання, перевезення , використання прекурсорiв (списку 2 таб.1У ) "Перелiку наркотичних засобiв психотропних речовин i прекурсорiв" видана 16.12.2021 Державною службою України з контролю за наркотиками дійсна до16.12.2026 Лiцезiя на надання послуг з перевезеня пасажирiв i небезпечних вантажiв автомобiльним транспортом. Серiя АВ № 616076 видана 29.02.2012 Мiнiстерство транспорту та зв'язку України Лiцензiя на виробництво електричної енергiї серiя АТ № 578504 видана 15.09.2011 Нацiональною комiсiєю регулювання електроенергетики України (НККРЕ)

У 2022 році перекласифікація активів , виправлення помилок та відображення у звітності , як коригування звітності минулих років, не відбувалося.

Наприкінці лютого 2022 року розпочалася військова агресія російської федерації проти України, у зв’язку з чим, 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Руйнівні наслідки вторгнення росії в Україну охоплюють всі сфери життя. Товариство здійснює свою діяльність в умовах війни та військового стану, фінансово-економічної кризи та існуванням факторів, що можуть вплинути на діяльність Товариства, оскільки подальший розвиток, тривалість та вплив війни неможливо передбачити - діяльність Товариства супроводжується ризиками. Станом на дату затвердження фінансової звітності, воєнний стан триває та постійно подовжується. Вплив війни та події, які тривають в Україні, а також їхнє остаточне врегулювання неможливо передбачити з достатньою вірогідністю і вони можуть негативно вплинути на економіку України та операційну діяльність Товариства. Передбачити масштаби впливу ризиків на майбутнє діяльності Товариства на даний момент з достатньою достовірністю неможливо. Проте, управлінським персоналом, вплив війни на діяльність Товариства регулярно переглядається, та Підприємство повністю дотримується застосовних стандартів бухгалтерського обліку стосовно розгляду подій після звітного періоду та оцінки безперервності діяльності. Керівництвом Товариства не встановлено наявність подій після дати балансу, які б могли вплинути на фінансову звітність і мають суттєвий вплив на фінансовий стан ПРАТ "КРОПИВНИЦЬКИЙ ОЕЗ", що підлягають коригуванню фінансової звітності за 2022 рік. Ця фінансова звітність Товариства за 2022 рік не містить будь-яких коригувань у зв'язку з подіями які трапилися після звітного періоду. Відповідно до МСБО 10 «Події після звітного періоду» щодо подій після дати балансу, події, що потребують коригування активів та зобов’язань Товариства, відсутні.

У відповідності до вимог Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 24 «Розкриття інформації про пов’язані сторони» по Товариству визначені наступні групи пов’язаних сторін або операцій зі зв’язаними сторонами: А) підприємства, які прямо або опосередковано контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Товариством; Б) асоційовані підприємства; В) спільні підприємства, у яких Товариство є контролюючим учасником; Г) члени провідного управлінського персоналу Товариства; Д) близькі родичі особи, зазначеної в А) або Г); Е) підприємства, що контролюють Товариство, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Товаристві; Є) програми виплат по закінченню трудової діяльності працівників Товариства або будь-якого іншого суб’єкта господарювання, який є зв’язаною стороною Товариства.

Виходячи з визначених груп пов’язаних сторін або операцій зі зв’язаними сторонами по ПРАТ "КРОПИВНИЦЬКИЙ ОЕЗ", Керівництво Товариства, станом на 31.12.2022 року, розкриває наступну інформацію щодо них: 1. Акціонер Товариства: ТОВ "КЕРНЕЛ КАПІТАЛ" ВОЛОДІЄ 99,1823% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ПРАТ "КРОПИВНИЦЬКИЙ ОЕЗ" (частка у статутному капіталі Товариства є істотною). 2. КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) ЗАСНОВНИКА ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ТОВ "КЕРНЕЛ КАПІТАЛ" ВОЛОДІЄ 99,1823% СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ПРАТ "КРОПИВНИЦЬКИЙ ОЕЗ", КЕРНЕЛ ХОЛДИНГ С.А. (ЛЮКСЕМБУРГ) ВОЛОДІЄ 12,695% ТОВ "КЕРНЕЛ-КАПІТАЛ", НАМСЕН ЛІМІТЕД (КІПР) ВОЛОДІЄ 39,93% КЕРНЕЛ ХОЛДИНГ С.А. РЕШТА АКЦІЙ-60,07% ПЕРЕБУВАЮТЬ У ВІЛЬНОМУ ОБІГУ НА ВАРШАВСЬКІЙ ФОНДОВІЙ БІРЖІ, ВЕРЕВСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ ВОЛОДІЄ 100% НАМСЕН ЛІМІТЕД - ВЕРЕВСЬКИЙ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ, ШВЕЙЦАРІЯ. 3. Провідний управлінський персонал (ключовий керівний склад) Товариства: директор (одноособово дирекція), головний бухгалтер та наглядова рада (колегіальний орган). 4. Близькі родичі провідного управлінського персоналу (ключового керівного складу) Товариства. Станом на 31.12.2022 року – близькі родичі посадових осіб Товариства, а також осіб, які мають/можуть мати вплив на господарську діяльність Товариства не надають згоди про розкриття персональних відомостей про них.

Основні засоби Товариства враховуються і відображуються у фінансовій звітності Товариства відповідно до МСБО 16 «Основні засоби». Основними засобами визнаються матеріальні активи Товариства, очікуваний термін корисного використання яких більше за один рік, первинна вартість яких більше за 20 000 грн., без податку на додану вартість, які використовуються в процесі виробництва, надання послуг, здачі в оренду іншим сторонам, для здійснення адміністративних або соціальних функцій. Активи вартістю менше 20 000 грн., без податку на додану вартість, не визнаються в складі основних засобів та не амортизуються, а списуються на витрати при вводі в експлуатацію. Основні засоби Товариства враховуються по об'єктах. Об'єкти основних засобів класифікуються по окремих класах . Готові до експлуатації об'єкти, які плануються до використання у складі основних засобів, до моменту початку експлуатації враховуються у складі класу придбані, але не введені в експлуатацію основні засоби. Придбані основні засоби оцінюються за собівартістю, яка включає вартість придбання і витрати, пов'язані з доставкою і доведенням об'єкту до стану, придатного для експлуатації. Виготовлені власними силами об'єкти основних засобів оцінюються за фактичними прямими витратами на їх створення. У момент введення в експлуатацію їх вартість порівнюється з вартістю відшкодування відповідно до МСБО 36 «Знецінення активів». Після визнання активом, об’єкт основних засобів обліковується за його собівартістю мінус будь- яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Відповідно до законодавства України земля, на якій Товариство здійснює свою діяльність, є власністю держави, в балансі Товариства не відображується. У подальшому, в разі придбання землі, вона буде відображатися у фінансовій звітності за вартістю придбання. Основні засоби, призначені для продажу, і які відповідають критеріям визнання, обліковуються відповідно до МСФЗ 5.

Товариство оцінило об’єкти основних засобів по собівартості, та визнала їх собівартість рівною справедливій вартості на дату переходу на МСФЗ. Ця справедлива вартість була використана для складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ. Витрати на обслуговування, експлуатацію і ремонти основних засобів списуються на витрати періоду у міру їх виникнення. Вартість суттєвих оновлень і вдосконалень основних засобів капіталізується. Якщо при заміні одного з компонентів складних об'єктів основних засобів виконані умови визнання матеріального активу, то відповідні витрати додаються до балансової вартості складного об'єкту, а операція по заміні розглядається як реалізація (вибуття) старого компонента. Амортизація основних засобів Товариства нараховується прямолінійним методом, згідно вимог Наказу №1-ОП від 04 січня 2022 року «Про облікову політику підприємства та організацію бухгалтерського обліку». Терміни та методи нарахування амортизації основних засобів переглядаються на кінець кожного фінансового року. Суму активу, що амортизується, визначають після вирахування його ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість – це сума грошових коштів, яку Товариство очікує отримати за актив при його вибутті після закінчення терміну його корисного використання, за вирахуванням витрат на його вибуття. У випадку якщо ліквідаційну вартість об'єктів основних засобів оцінити неможливо, або вона не суттєва по сумах, ліквідаційна вартість не встановлюється. Ліквідаційну вартість та термін корисного використання по групах однорідних об'єктів основних засобів визначається експертною комісією, затверджується керівництвом Товариства, і переглядається щороку за результатами річної інвентаризації. Термін корисного використання об'єктів основних засобів, отриманих в лізинг, встановлюється рівним терміну дії договору лізингу (терміну сплати лізингових платежів). Нарахування амортизації по об'єктах основних засобів, розраховується прямолінійним методом виходячи з терміну корисного використання цього об'єкту. Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняють визнання активу. Отже, амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Групи Мінімально допустимі строки корисного використання, років Будівлі, споруди та передавальні пристрої 20 - 50 років Машини та обладнання 10 - 20 років Рухомий склад (вантажні вагони) 1 - 30 років Сільськогосподарська техніка вітчизняного виробництва 5 років Сільськогосподарська техніка імпортного виробництва 7 років Інструменти, прилади, інвентар та інші ОС 5 - 20 років Транспортні засоби 4 -7 років Тварини 3 - 5 років