ПАТ «Кіровоградолія»

Код за ЄДРПОУ: 00373869
Телефон: 0522390122
Юридична адреса: вул. Урожайна, 30, м. Кропивницький, поштовий індекс: 25030
 
Дата розміщення: 28.04.2017

Річний звіт за 2016 рік

Примітки до фінансової звітності, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності

1. Загальна iнформацiя
Публiчне Акцiонерне Товариство «Кiровоградолiя» є юридичною особою, створеною вiдповiдно до законодавства України.
Основнi види дiяльностi:
11.41 Виробництво олiї та тваринних жирiв.
Юридична адреса Товариства -25013, м. Кiровоград, вул. Урожайна, буд. 30.
За всi звiтнi перiоди, закiнчуючи роком, що завершився 31 грудня 2012р., ПАТ «Кiровоградолiя» готувала фiнансову звiтнiсть вiдповiдно до нацiональних стандартiв бухгалтерського облiку України. 01 сiчня 2012 року було датою переходу на Мiжнароднi стандарти фiнансової звiтностi. Фiнансова звiтнiсть за 2013 рiк була першою фiнансовою звiтнiстю, складеною вiдповiдно до МСФЗ.
Фiнансова звiтнiсть за рiк, що закiнчився 31 грудня 2016 року, складена вiдповiдно до МСФЗ, якi опублiкованi на сайтi Мiнiстерства фiнансiв України i застосовуються до рiчних перiодiв, якi починаються з 1 сiчня 2016 року.
Функцiональна валюта
Функцiональною валютою фiнансової звiтностi товариства є українська гривня.
2. Основи представлення фiнансової звiтностi
Основою надання фiнансової звiтностi є чиннi мiжнароднi стандарти фiнансової звiтностi (МСФЗ), мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку (МСБО) та тлума¬чення, розробленi Комiтетом з тлумачень мiжнародної фiнансової звiтностi.
ПАТ «Кiровоградолiя» перейшло на Мiжнароднi стандарти фiнансової звiтностi (МСФЗ) 1 сiчня 2012 року вiдповiдно до положень МСФЗ (IFRS) 1 «Перше використання мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi».
Керуючись МСФЗ 1, товариство обрало першим звiтним перiодом рiк, що закiнчується 31 грудня 2012 року. З цiєї дати фiнансова звiтнiсть Товариства складається вiдповiдно до вимог МСФЗ, що були розробленi Радою (Комiтетом) з Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку, та роз’яснень Комiтету з тлумачень мiжнародної фiнансової звiтностi, а також вiдповiдно роз’яснень Постiйного комiтету з тлумачень, що були затвердженi комiтетом з мiжнародного бухгалтерського облiку та дiяли на дату складання фiнансової звiтностi.
Вiдповiдно до МСФЗ 1, товариство використовує однакову облiкову полiтику при складаннi фiнансової звiтностi згiдно МСФЗ протягом усiх перiодiв, представлених у повнiй фiнансової звiтностi згiдно з МСФЗ. Така облiкова полiтика повинна вiдповiдати всiм стандартам МСФЗ, чинним на дату складання повної фiнансової звiтностi за МСФЗ (тобто, станом на 31 грудня 2013 року).
Фiнансова звiтнiсть надана у тисячах українських гривень, якщо не вказано iнше. Ця фiнансова звiтнiсть пiдготовлена на основi iсторичної собiвартостi.
Фiнансова звiтнiсть за мiжнародними стандартами фiнансової звiтностi скла¬дається на основi бухгалтерських записiв згiдно з українським законодавством шляхом трансформацiї з внесенням коригувань та проведенням перекласифiкацiї статей з метою достовiрного представлення iнформацiї згiдно з вимогами МСФЗ.
3. Прийняття нових та переглянутi стандарти
При складаннi фiнансової звiтностi Товариство застосувало всi новi i змiненi стандарти й iнтерпретацiї, затвердженi РМСБО та КМТФЗ, якi належать до його операцiй i якi набули чинностi станом на 31 грудня 2016 року (дата переходу Товариства на МСФЗ – 01 сiчня 2012 року, у вiдповiдностi до положень Мiжнародного стандарту фiнансової звiтностi 1 «Перше застосування мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi»).
Товариство оцiнило вплив прийнятих стандартiв на фiнансове положення, фiнансовi результати та iнформацiю, яку розкриває Товариство станом на 31 грудня 2016 року.
Стандарти та iнтерпретацiя, якi були прийнятi, але ще не набули чинностi
При складаннi фiнансової звiтностi Товариства за 2016 рiк опублiковано ряд нових мiжнародних стандартiв, якi набувають чинностi (або якi ще не набули чинностi) для рiчних звiтних перiодiв, що починаються з 01 сiчня 2017 або пiзнiше.
• Поява нового МСФЗ 15 "Дохiд за договорами з клiєнтами" є результатом спiльного проекту мiж Радою з МСБО та Радою зi стандартiв фiнансового облiку (FASB), який розпочався у 2002 роцi. Даний стандарт фiнансового облiку буде iдентичним до МСФЗ 15 у багатьох вiдношеннях; стандарт стане обов'язковим для звiтних перiодiв, якi починаються з або пiсля 1 сiчня 2017 року. Крiм того, одночасно з набранням чинностi МСФЗ 15 будуть скасованi МСБО 11 "Будiвельнi контракти" та МСБО 18 "Дохiд". Складнiсть застосування МСФЗ 15 та необхiднiсть пiдготовки детальних розкриттiв iнформацiї вiдповiдно до нового Стандарту може потребувати впровадження нових або оновлених систем i процесiв. Цей аспект буде особливо важливим для галузей, якi мають величезну кiлькiсть рiзноманiтних контрактiв i продуктiв (наприклад, телекомунiкацiї). Для оцiнки необхiдностi впровадження та рiвня модифiкацiї систем, Товариства повиннi проаналiзувати потребу у вiдповiднiй гнучкостi систем у разi майбутнiх змiн в полiтицi цiноутворення та продуктах. МСФЗ 15 встановлює п'ять базових крокiв, якi необхiдно зробити, щоб визнати доходи в бухгалтерському облiку: 1) визначити наявнiсть контракту з клiєнтом; 2) визначити зобов'язання по виконанню контракту; 3) визначити цiну операцiї; 4) розподiлити контрактну цiну; 5) визнати дохiд, коли контрактне зобов'язання виявиться задоволеним. Товариство оцiнює вплив стандарту на свою фiнансову звiтнiсть. Товариство оцiнює вплив стандарту на свою фiнансову звiтнiсть.
Рада з Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку опублiкувала остаточну редакцiю нового Мiжнародного стандарту фiнансової звiтностi 9 "Фiнансовi iнструменти" (далi - МСФЗ 9), який є обов'язковим до застосування з 01 сiчня 2018 року та замiнює Мiжнародний стандарт бухгалтерського облiку 39 "Фiнансовi iнструменти: визнання та оцiнка" (далi - МСБО 39). Роботу по переходу на МСФЗ 9 Рада з МСБО розподiлила на три етапи: 1. Класифiкацiя та оцiнка фiнансових активiв та фiнансових зобов'язань. 2. Знецiнення. 3. Облiк хеджування.
Класифiкацiя активiв ґрунтується на бiзнес-моделi, яка використовується для управлiння фiнансовим активом, а також на характеристиках грошових потокiв, передбачених договором. Так, МСФЗ 9 передбачає три категорiї фiнансових активiв залежно вiд намiрiв та полiтики управлiння активами: фiнансовi активи, якi оцiнюються за амортизованою собiвартiстю, якщо метою утримання такого активу (тобто бiзнес-моделлю) є отримання передбачених договором потокiв грошових коштiв (виключно основної суми та процентiв); фiнансовi активи, якi оцiнюються за справедливою вартiстю з визнанням переоцiнки у iншому сукупному доходi (капiталi), якщо актив утримується у рамках бiзнес-моделi, яка передбачає як отримання передбачених договором потокiв грошових коштiв, так i продажу фiнансових активiв; фiнансовi активи, якi оцiнюються за справедливою вартiстю з визнанням переоцiнки у складi прибутку/збитку - всi iншi активи.
МСФЗ 9 змiнює пiдходи до формування резервiв пiд знецiнення фiнансових активiв - модель "понесених збиткiв", яка використовується в МСБО 39, замiнюється на модель "очiкуваних збиткiв". Основний принцип моделi "очiкуваних збиткiв" полягає в вiдображеннi загальної картини погiршення або покращення якостi фiнансових iнструментiв.
При складаннi фiнансової звiтностi Товариство застосувало всi новi i змi¬ненi стандарти й iнтерпретацiї, затвердженi РМСБО та КМТФЗ, якi належать до його операцiй.
Влив на фiнансову звiтнiсть прийнятих стандартiв.
Товариство оцiнило вплив прийнятих стандартiв на фiнансове положення, фiнансовi результати та iнформацiю, яку розкриває Товариство.
Стандарти, якi були випущенi, але не набрали чинностi.
Наразi Товариство оцiнює вплив змiнених стандартiв на його фiнансову звiтнiсть.

4. Основнi принципи облiкової полiтики
Визнання та оцiнка фiнансових iнструментiв
Товариство визнає фiнансовий актив або фiнансове зобов’язання у балансi, коли i тiльки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фiнансового iнструмента. Операцiї з придбання або продажу фiнансових iнструментiв визна¬ються iз застосуванням облiку за датою розрахунку.
Товариство визнає такi категорiї фiнансових iнструментiв:
• фiнансовi активи, доступнi для продажу;
• фiнансовi активи, утримуванi до погашення;
• дебiторська заборгованiсть;
• фiнансовi зобов’язання, оцiненi за справедливою вартiстю;
• фiнансовi зобов’язання, оцiненi за амортизованою вартiстю - кредити банкiв.
Вiднесення фiнансових активiв до тiєї або iншої категорiї залежить вiд їх особливостей i цiлей придбання i вiдбувається у момент їх прийняття до облiку. Всi стандартнi операцiї по покупцi або продажу фiнансових активiв визнаються на дату здiйснення операцiї. Стандартнi операцiї по покупцi або продажу є покупкою або продажем фiнансових активiв, що вимагає постачання активiв в термiни, встановленi нормативними актами або ринковою практикою.
Пiд час первiсного визнання фiнансового активу або фiнансового зобов’язання Товариство оцiнює їх за їхньою справедливою вартiстю плюс операцiйнi вит¬рати, якi безпосередньо належать до придбання або випуску фiнансового активу чи фiнансового зобов’язання, з вiдображенням результату переоцiнки як прибутку або збитку.
Облiкова полiтика щодо подальшої оцiнки фiнансових iнструментiв розкри¬вається нижче у вiдповiдних роздiлах облiкової полiтики.
Фiнансовi активи
Грошовi кошти та їхнi еквiваленти
Грошовi кошти Товариства включають грошовi кошти в банках, готiвковi грошовi кошти в касах, грошовi документи i еквiваленти грошових коштiв, не обмеженi у використаннi.
Дебiторська заборгованiсть
Дебiторська заборгованiсть, визнається як фiнансовi активи (за винятком дебiторської заборгованостi, за якою не очiкується отримання грошових коштiв або фiнансових iнструментiв, за розрахунками з операцiйної оренди та за розра¬хунками з бюджетом) та первiсно оцiнюється за справедливою вартiстю плюс вiдповiднi витрати на проведення операцiй. Пiсля первiсного визнання дебiторська заборгованiсть оцiнюється за амортизованою собiвартiстю, iз застосуванням ме¬тоду ефективного вiдсотка. Якщо є об’єктивне свiдчення того, що вiдбувся зби¬ток вiд зменшення корисностi, балансова вартiсть активу зменшується на суму таких збиткiв iз застосуванням рахунку резервiв.
Резерв на покриття збиткiв вiд зменшення корисностi визначається як рiз¬ниця мiж балансовою вартiстю та теперiшньою вартiстю очiкуваних майбутнiх грошових потокiв. Визначення суми резерву на покриття збиткiв вiд зменшення корисностi вiдбувається на основi аналiзу дебiторiв та вiдображає суму, яка, на думку керiвництва, достатня для покриття понесених збиткiв. Для фiнансових активiв, якi є iстотними, резерви створюються на основi iндивiдуальної оцiнки окремих дебiторiв, для фiнансових активiв, суми яких iндивiдуально не є iс¬тотними - на основi групової оцiнки. Фактори, якi Товариство розглядає при визначеннi того, чи є у нього об’єктивнi свiдчення наявностi збиткiв вiд змен¬шення корисностi, включають iнформацiю про тенденцiї непогашення заборго¬ваностi у строк, лiквiднiсть, платоспроможнiсть боржника. Для групи дебiторiв такими факторами є негативнi змiни у станi платежiв позичальникiв у групi, та¬ких як збiльшення кiлькостi прострочених платежiв; негативнi економiчнi умови у галузi або географiчному регiонi.
Сума збиткiв визнається у прибутку чи збитку. Якщо в наступному перiодi сума збитку вiд зменшення корисностi зменшується i це зменшення може бути об’єктивно пов’язаним з подiєю, яка вiдбувається пiсля визнання зменшення ко¬рисностi, то попередньо визнаний збиток вiд зменшення корисностi сторнується за рахунок коригування резервiв. Сума сторнування визнається у прибутку чи збитку. У разi неможливостi повернення дебiторської заборгованостi вона списується за рахунок створеного резерву на покриття збиткiв вiд зменшення корисностi.
Фiнансовi активи, доступнi для продажу
До фiнансових активiв доступних для продажу, Товариство вiдносить iнвестицiї в акцiї, якщо вiдсоток володiння менш 20%. Пiсля первiсного виз¬нання Товариство оцiнює їх за справедливою вартiстю. Результати вiд змiни справедливої вартостi доступного для продажу фiнансового активу визнаються прямо у власному капiталi з вiдображенням у звiтi про змiни у власному капiталi, за винятком збиткiв вiд зменшення корисностi та збиткiв вiд iноземної валюти, доки визнання фiнансового активу не буде припинено, коли кумулятивний прибу¬ток або збиток, визнаний ранiше у власному капiталi, слiд визнавати у прибутку чи збитку.
Якщо iснує об’єктивне свiдчення зменшення корисностi фiнансового активу, доступного для продажу, сума кумулятивного збитку виключається з власного капiталу и визнається у прибутку чи збитку. Неринковi акцiї, справедливу вар¬тiсть яких неможливо визначити, облiковуються за собiвартiстю, за вирахуван¬ням збиткiв вiд знецiнення, якщо вони є.
Фiнансовi активи, утримуванi до погашення
До фiнансових активiв, утримуваних до погашення, Товариство вiдносить облiгацiї та векселi, що їх Товариство має реальний намiр та здатнiсть утриму¬вати до погашення. Пiсля первiсного визнання Товариство оцiнює їх за амортизованою собiвартiстю, застосовуючи метод ефективного вiдсотка, за вираху¬ванням збиткiв вiд знецiнення, якщо вони є.
Припинення визнання фiнансових активiв
Товариство припиняє визнавати фiнансовi активи тiльки в разi припинення договiрних прав на грошовi потоки по них або в разi передачi фiнансового активу i вiдповiдних ризикiв i вигод iншому пiдприємству.
Якщо Товариство не передає i не зберiгає практично всi ризики та вигоди вiд володiння активом та продовжує контролювати переданий актив, то воно продовжує вiдображати свою частку в даному активi i пов'язанi з ним можливi зобов'язання.
Якщо Товариство зберiгає практично всi ризики та вигоди вiд володiння переданим фiнансовим активом, воно продовжує облiковувати даний фiнансовий актив, а отриманi при передачi активи вiдображає у виглядi забезпечення позики.
При повному припиненнi визнання фiнансового активу рiзниця мiж балансовою вартiстю активу та сумою отриманої i належної до отримання винагороди, а також дохiд або витрати, накопиченi в iншому сукупному прибутку, вiдносяться на прибутки i збитки.
Якщо фiнансовий актив списується не повнiстю (наприклад, коли Товариство зберiгає за собою можливiсть викупити частину переданого активу або зберiгає за собою частину ризикiв i вигод, пов'язаних з володiнням (але не «практично всi» ризики i вигоди), при цьому контроль пiдприємства над активом зберiгається), Товариство розподiляє балансову вартiсть даного фiнансового активу мiж утримуваною частиною i частиною, яка списується, пропорцiйно до справедливої вартостi цих частин на дату передачi. Рiзниця мiж балансовою вартiстю, розподiленою на частину, яка списується, i сумою отриманої винагороди за частину, яка списується, а також будь-якi накопиченi розподiленi на цю частину доходи або витрати, визнанi в iншому сукупному прибутку, вiдносяться на прибутки i збитки. Доходи або витрати, визнанi в iншому сукупному прибутку, розподiляються також пропорцiйно справедливiй вартостi утримуваної частини i частини, яка списується.
Фiнансовi зобов’язання
Борговi i дольовi фiнансовi iнструменти, випущенi Товариством, класифiкуються як фiнансовi зобов'язання або капiтал виходячи з сутi вiдповiдного договору, а також визначень фiнансового зобов'язання та iнструмента власного капiталу.
Фiнансовi зобов'язання класифiкуються як «оцiнюванi за справедливою вартiстю через прибуток або збиток», якщо вони призначенi для торгiвлi, або квалiфiкованi як «оцiнюванi за справедливою вартiстю через прибуток або збиток» при первинному вiдображеннi в облiку.
Фiнансове зобов'язання класифiкується як «призначене для торгiвлi», якщо воно:
• набувається з основною метою зворотного викупу його в майбутньому;
• при первiсному прийняттi до облiку є частиною портфеля фiнансових iнструментiв, якi управляються Товариством як єдиний портфель, за яким є недавня iсторiя короткострокових покупок i перепродажiв; або
• є деривативом, не позначеним як iнструмент хеджування в угодi ефективного хеджування.
Фiнансове зобов'язання, що не є «призначеним для торгiвлi», може бути класифiковане «оцiнюване за справедливою вартiстю через прибуток або збиток», в момент прийняття до облiку, якщо:
• застосування такої класифiкацiї усуває або значно скорочує дисбаланс в оцiнцi або облiку активiв i зобов'язань, який мiг би виникнути в iншому випадку;
• фiнансове зобов'язання є частиною групи фiнансових активiв, фiнансових зобов'язань або групи фiнансових активiв i зобов'язань, управлiння та оцiнка якої здiйснюється на основi справедливої вартостi вiдповiдно до документально оформленої стратегiї управлiння ризиками або iнвестицiйної стратегiї Товариства, i iнформацiя про таку групу представляється всерединi органiзацiї на цiй основi; або
• фiнансове зобов'язання є частиною iнструменту, що мiстить один або кiлька вбудованих деривативiв, та МСБО 39 «Фiнансовi iнструменти: визнання та оцiнка» дозволяє класифiкувати iнструмент в цiлому (актив або зобов'язання) як «оцiнюване за справедливою вартiстю через прибуток або збиток».
Фiнансовi зобов'язання, класифiкованi як iншi фiнансовi зобов'язання, включаючи кредити банкiв ( позики ), спочатку оцiнюються за справедливою вартiстю, за вирахуванням витрат на здiйснення операцiї, а згодом оцiнюються за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної ставки вiдсотка.
Списання фiнансових зобов’язань
Товариство списує фiнансовi зобов'язання тiльки у разi їх погашення, анулювання або закiнчення строку вимоги по них. Рiзниця мiж балансовою вартiстю списаного фiнансового зобов'язання i сплаченою або належною до сплати винагородою визнається в прибутках i збитках.
Торгiвельна та iнша кредиторська заборгованiсть
Торгiвельна та iнша кредиторська заборгованiсть оцiнюється при первинному визнаннi за справедливою вартiстю, та згодом вона оцiнюється за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної ставки вiдсотка.
Кредити банкiв ( позики )
Первiсно кредити банкiв визнаються за справедливою вартiстю, яка дорiвнює сумi надходжень мiнус витрати на проведення операцiї. У подальшому суми фiнансових зобов’язань вiдображаються за амортизованою вартiстю за методом ефективної ставки вiдсотку, та будь-яка рiзниця мiж чистими надходженнями та вартiстю погашення визнається у прибутках чи збитках протягом перiоду дiї за-позичень iз використанням ефективної ставки вiдсотка.
Згортання фiнансових активiв та зобов’язань
Фiнансовi активи та зобов’язання згортаються, якщо Товариство має юри¬дичне право здiйснювати залiк визнаних у балансi сум i має намiр або зробити взаємозалiк, або реалiзувати актив та виконати зобов’язання одночасно.
Основнi засоби
Основнi засоби Товариства враховуються i вiдображуються у фiнансовiй звiтностi Товариства вiдповiдно до МСБО 16 «Основнi засоби».
Основними засобами визнаються матерiальнi активи Товариства, очiкуваний термiн корисного використання яких бiльше за один рiк, первинна вартiсть яких бiльше за 2500 грн., якi використовуються в процесi виробництва, надання послуг, здачi в оренду iншим сторонам, для здiйснення адмiнiстративних або соцiальних функцiй.
Основнi засоби Товариства враховуються по об'єктах. Об'єкти основних засобiв класифiкуються по окремих класах .
Готовi до експлуатацiї об'єкти, якi плануються до використання у складi основних засобiв, до моменту початку експлуатацiї враховуються у складi класу придбанi, але не введенi в експлуатацiю основнi засоби.
Придбанi основнi засоби оцiнюються за собiвартiстю, яка включає вартiсть придбання i витрати, пов'язанi з доставкою i доведенням об'єкту до стану, придатного для експлуатацiї.
Виготовленi власними силами об'єкти основних засобiв оцiнюються за фактичними прямими витратами на їх створення. У момент введення в експлуатацiю їх вартiсть порiвнюється з вартiстю вiдшкодування вiдповiдно до МСБО 36 «Знецiнення активiв».
Пiсля визнання активом, об’єкт основних засобiв облiковується за його собiвартiстю мiнус будь-яка накопичена амортизацiя та будь-якi накопиченi збитки вiд зменшення корисностi.
Вiдповiдно до законодавства України земля, на якiй Товариство здiйснює свою дiяльнiсть, є власнiстю держави, в балансi Товариства не вiдображується. У подальшому, в разi придбання землi, вона буде вiдображатися у фiнансовiй звiтностi за вартiстю придбання.
Основнi засоби, призначенi для продажу, i якi вiдповiдають критерiям визнання, облiковуються вiдповiдно до МСФЗ 5.
Подальшi витрати.
Витрати на обслуговування, експлуатацiю i ремонти основних засобiв списуються на витрати перiоду у мiру їх виникнення. Вартiсть суттєвих оновлень i вдосконалень основних засобiв капiталiзується. Якщо при замiнi одного з компонентiв складних об'єктiв основних засобiв виконанi умови визнання матерiального активу, то вiдповiднi витрати додаються до балансової вартостi складного об'єкту, а операцiя по замiнi розглядається як реалiзацiя (вибуття) старого компонента.
Амортизацiя основних засобiв.
Суму активу, що амортизується, визначають пiсля вирахування його лiквiдацiйної вартостi. Лiквiдацiйна вартiсть – це сума грошових коштiв, яку Товариство очiкує отримати за актив при його вибуттi пiсля закiнчення термiну його корисного використання, за вирахуванням витрат на його вибуття. У випадку якщо лiквiдацiйну вартiсть об'єктiв основних засобiв оцiнити неможливо, або вона не суттєва по сумах, лiквiдацiйна вартiсть не встановлюється.
Лiквiдацiйну вартiсть та термiн корисного використання по групах однорiдних об'єктiв основних засобiв визначається експертною комiсiєю, затверджується керiвництвом Товариства, i переглядається щороку за результатами рiчної iнвентаризацiї.
Термiн корисного використання об'єктiв основних засобiв, отриманих в лiзинг, встановлюється рiвним термiну дiї договору лiзингу (термiну сплати лiзингових платежiв).
Нарахування амортизацiї по об'єктах основних засобiв, розраховується прямолiнiйним методом виходячи з термiну корисного використання цього об'єкту.
Амортизацiю активу починають, коли вiн стає придатним для використання, тобто коли вiн доставлений до мiсця розташування та приведений у стан, у якому вiн придатний до експлуатацiї у спосiб, визначений управлiнським персоналом.
Амортизацiю активу припиняють на одну з двох дат, яка вiдбувається ранiше: на дату, з якої актив класифiкують як утримуваний для продажу (або включають до лiквiдацiйної групи, яку класифiкують як утримувану для продажу) згiдно з МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняють визнання активу. Отже, амортизацiю не припиняють, коли актив не використовують або вiн вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повнiстю.
Нарахування амортизацiї здiйснюється протягом строку корисного використання об’єктiв за прямолiнiйним методом з урахуванням мiнiмально допустимих строкiв корисного використання вiдповiдно до пункту 145.1 статтi 145 Податкового кодексу України
Мiнiмально допустимi строки корисного використання, рокiв
будiвлi 20-50
машини та обладнання 10-20
з них ЕОМ,iншi машини для оброблення iнформацiї, зчитування та iн.. 5-20
транспортнi засоби 4-7
Iнструменти та прилади 4-7
Нематерiальнi активи
Нематерiальнi активи Товариства облiковуються i вiдображаються у фiнансовiй звiтностi згiдно МСБО 38 «Нематерiальнi активи».
Нематерiальними активами визнаються контрольованi Товариством немонетарнi активи, якi не мають матерiальної форми, можуть бути iдентифiкованi окремо вiд Товариства i використовуються впродовж перiоду бiльше 1 року (або операцiйного циклу) для виробництва, торгiвлi, в адмiнiстрати¬вних цiлях або передачi в оренду iншим особам.
Об'єкти нематерiальних активiв класифiкуються по окремих групах.
Програмне забезпечення, яке є невiд’ємним i необхiдним для забезпечення роботи основних засобiв, враховується у складi цих об'єктiв.
Нематерiальнi активи оцiнюються за собiвартiстю, яка включає вартiсть придбання i витрати, пов'язанi з доведенням нематерiальних активiв до стану, в якому вони придатнi до експлуатацiї, за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизацiї та будь-яких накопичених збиткiв вiд зменшення корисностi.
Собiвартiсть самостiйно створеного нематерiального активу складається iз всiх витрат на створення, виробництво i пiдготовку активу до використання. Витрати на дослiдження (науково-дослiднi роботи) визнаються витратами в перiодi їх виникнення.
Подальшi витрати на нематерiальний актив збiльшують собiвартiсть нематерiального активу, якщо:
• iснує вiрогiднiсть того, що цi витрати призведуть до генерування активом майбутнiх економiчних вигод, якi перевищать його спочатку оцiнений рiвень ефективностi;
• цi витрати можна достовiрно оцiнити i вiднести до вiдповiдного активу.
Якщо подальшi витрати на нематерiальний актив необхiднi для пiдтримки спочатку оцiненої ефективностi активу, вони визнаються витратами перiоду.
Амортизацiя нематерiальних активiв здiйснюється iз застосуванням прямолiнiйного методу впродовж очiкуваного строку їх використання, але не бiльше 10 рокiв.
Нематерiальнi ак¬тиви, якi виникають у результатi договiрних або iнших юридичних прав, аморти-зуються протягом термiну чинностi цих прав.
Очiкуваний термiн корисного використання НА визначається при їх постановцi на облiк експертною комiсiєю, призначеною Головою правлiння Товариства, виходячи з:
• очiкуваного морального зносу, правових або iнших обмежень вiдносно термiнiв використання або iнших чинникiв;
• термiнiв використання подiбних активiв, затверджених експертною комiсiєю Товариства.
Амортизацiя починається нараховуватися з перiоду, коли цей актив стає придатним до використання, тобто коли вiн доставлений до мiсця розташування та приведений у стан, у якому вiн придатний до експлуатацiї у спосiб, визначений управлiнським персоналом.
Амортизацiя припиняться на одну з двох дат, яка вiдбувається ранiше: на дату, з якої актив класифiкується як утримуваний для продажу ( або включається до лiквiдацiйної групи ) вiдповiдно до МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняється визнання цього активу.
Зменшення корисностi основних засобiв та нематерiальних активiв
На кожну звiтну дату Товариство оцiнює, чи є якась ознака того, що ко¬риснiсть активу може зменшитися. Пiдприємство зменшує балансову вартiсть активу до суми його очiкуваного вiдшкодування, якщо i тiльки якщо сума очi¬куваного вiдшкодування активу менша вiд його балансової вартостi. Таке змен¬шення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не облiковують за переоцiненою вартiстю згiдно з МСБО 16. Збиток вiд зменшення корисностi, визнаний для активу (за винятком гудвiлу) в попереднiх перiодах, Товариство сторнує, якщо i тiльки якщо змiнилися попереднi оцiнки, застосованi для виз¬начення суми очiкуваного вiдшкодування. Пiсля визнання збитку вiд зменшен¬ня корисностi амортизацiя основних засобiв коригується в майбутнiх перiодах з метою розподiлення переглянутої балансової вартостi необоротного активу на систематичнiй основi протягом строку корисного використання.
Запаси
Запаси оцiнюються за меншою з таких двох величин: собiвартiсть та чиста вартiсть реалiзацiї.
Собiвартiсть запасiв включає всi витрати на придбання, витрати на переробку та iншi витрати, понесенi пiд час доставки запасiв до їх теперiшнього мiсцезнаходження та приведення їх у теперiшнiй стан.
Витрати на придбання запасiв складаються з цiни придбання, ввiзного мита та iнших податкiв ( окрiм тих, що згодом вiдшкодовуються податковими органами ), а також з витрат на транспортування, навантаження i розвантаження та iнших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням готової продукцiї, матерiалiв та послуг. Торговельнi знижки, iншi знижки та iншi подiбнi їм статтi вираховуються при визначеннi витрат на придбання.
Витрати на переробку запасiв охоплюють витрати, прямо пов’язанi з одиницями виробництва, наприклад оплата працi виробничого персоналу. Вони також включають систематичний розподiл постiйних та змiнних виробничих накладних витрат, що виникають при переробцi матерiалiв у готову продукцiю.
Постiйнi виробничi накладнi витрати - це тi непрямi витрати на виробництво, якi залишаються порiвняно незмiнними незалежно вiд обсягу виробництва, такi як амортизацiя, утримання будiвель i обладнання, а також витрати на управлiння та адмiнiстративнi витрати. Змiннi виробничi накладнi витрати - це такi непрямi витрати на виробництво, якi змiнюються прямо ( або майже прямо ) пропорцiйно обсягу виробництва, такi як витрати на допомiжнi матерiали та непрямi витрати на оплату працi.
Як база розподiлу змiнних i постiйних розподiлених загальновиробничих витрат застосовується основна заробiтна плата (без доплат i надбавок) виробничих робiтникiв.
Нерозподiленi накладнi витрати визнаються витратами того перiоду, в якому вони понесенi. У перiоди надзвичайно високого рiвня виробництва сума постiйних накладних витрат, розподiлених на кожну одиницю виробництва, зменшується так, щоб запаси не оцiнювалися вище собiвартостi.
Iншi витрати включаються в собiвартiсть запасiв лише тiєю мiрою, якою вони були понесенi при доставцi запасiв до їх теперiшнього мiсцезнаходження та приведення в теперiшнiй стан
Витрати, якi виключаються iз собiвартостi запасiв i визнаються як
витрати перiоду, в якому вони понесенi, є такi:
а) понаднормовi: вiдходи матерiалiв, витрати на оплату працi або iншi виробничi витрати;
б) витрати на зберiгання, крiм тих витрат, якi зумовленi виробничим процесом i є необхiдними для пiдготовки до наступного етапу виробництва;
в) адмiнiстративнi накладнi витрати, не пов’язанi з доставкою запасiв до їх теперiшнього мiсцезнаходження та приведенням у теперiшнiй стан; та
г) витрати на продаж.
До виробничої собiвартостi продукцiї (товарiв, робiт, послуг) включаються:
- прямi матерiальнi витрати;
- прямi витрати на оплату працi;
- iншi прямi витрати;
- змiннi загальновиробничi та постiйнi розподiленi загальновиробничi витрати.
Нерозподiленi загальновиробничi витрати включаються до складу собiвартостi реалiзованої продукцiї (робiт, послуг) у перiодi їх виникнення.
В основному виробництвi застосовується позамовний iз застосуванням елементiв методу облiку стандартних витрат на виробництво та калькулювання фактичної виробничої собiвартостi продукцiї.
Стандартнi витрати враховують нормативнi рiвнi використання основних та допомiжних матерiалiв, працi, а також економiчної i виробничої потужностi. Їх регулярно аналiзують i, за потреби, переглядають з огляду на поточнi умови.
Метод роздрiбних цiн застосовується у роздрiбнiй торгiвлi для оцiнки великої кiлькостi одиниць запасiв, якi швидко змiнюються i дають однаковий прибуток та для яких технiчно неможливо застосувати iншi методи калькулювання.
Iнвестицiйна нерухомiсть
До iнвестицiйної нерухомостi Товариство вiдносить будiвлi, примiщення або частини будiвель, утримуванi з метою отримання орендних платежiв, а не для використання у виробництвi, наданнi послуг чи для адмiнiстративних цiлей, або продажу в зви¬чайному ходi дiяльностi. Якщо будiвлi включають одну частку, яка утримується з метою отримання орендної плати та другу частку для використання у процесi дiяльностi Товариства або для адмiнiстративних цiлей, в бухгалтерському облiку такi частини об’єкту нерухомостi оцiнюються та вiдображаються окре¬мо, якщо вони можуть бути проданi окремо. Iнвестицiйна нерухомiсть первiсно оцiнюється за собiвартiстю, включаючи витрати на операцiю. Оцiнка пiсля виз¬нання здiйснюється на основi моделi справедливої вартостi. Прибуток або збиток вiд змiни в справедливiй вартостi iнвестицiйної нерухомостi визнається в при-бутку або збитку. Амортизацiя на такi активи не нараховується.
Довгостроковi необоротнi активи, призначенi для продажу
Товариство класифiкує необоротний актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартiсть буде в основному вiдшкодовуватися шляхом операцiї продажу, а не поточного використання. Необоротнi активи, утримуванi для про¬дажу, оцiнюються i вiдображаються в бухгалтерському облiку за найменшою з двох величин: балансовою або справедливою вартiстю з вирахуванням витрат на операцiї, пов'язанi з продажем. Амортизацiя на такi активи не нараховується. Збиток вiд зменшення корисностi при первiсному чи подальшому списаннi ак¬тиву до справедливої вартостi за вирахуванням витрат на продаж визнається у звiтi про фiнансовi результати.
Оренда
Фiнансова оренда - це оренда, за якою передаються в основному всi ризики та винагороди, пов’язанi з правом власностi на актив. Товариство як орендар на початку строку оренди визнає фiнансову оренду як активи та зобов’язання за сумами, що дорiвнюють справедливiй вартостi орендованого майна на початок оренди або (якщо вони меншi за справедливу вартiсть) за теперiшньою вартiс¬тю мiнiмальних орендних платежiв. Мiнiмальнi оренднi платежi розподiляються мiж фiнансовими витратами та зменшенням непогашених зобов’язань. Фiнансовi витрати розподiляються на кожен перiод таким чином, щоб забезпечити сталу пе¬рiодичну ставку вiдсотка на залишок зобов’язань. Непередбаченi оренднi платежi вiдображаються як витрати в тих перiодах, у яких вони були понесенi. Полiтика нарахування амортизацiї на орендованi активи, що амортизуються, узгоджена iз стандартною полiтикою Товариства щодо подiбних активiв.
Оренда активiв, за якою ризики та винагороди, пов’язанi з правом власностi на актив, фактично залишаються в орендодавця, класифiкується як операцiйна оренда. Оренднi платежi за угодою про операцiйну оренду визнаються як витра¬ти на прямолiнiйнiй основi протягом строку оренди. Дохiд вiд оренди за угодами про операцiйну оренду Товариство визнає на прямолiнiйнiй основi протягом строку оренди. Затрати, включаючи амортизацiю, понесенi при отриманнi доходу вiд оренди, визнаються як витрати.
Податки на прибуток
Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та вiдстроченого податкiв. Поточний податок визначається як сума податкiв на прибуток, що пiдлягають сплатi (вiдшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звiтний перiод. Поточнi витрати Пiдприємства за податками розрахо¬вуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу.
Вiдстрочений податок розраховується за балансовим методом облiку зобов’язань та являє собою податковi активи або зобов’язання, що виникають у результатi тимчасових рiзниць мiж балансовою вартiстю активу чи зобов’язання в балансi та їх податковою базою.
Вiдстроченi податковi зобов’язання визнаються, як правило, щодо всiх тим¬часових рiзниць, що пiдлягають оподаткуванню. Вiдстроченi податковi активи визнаються з урахуванням iмовiрностi наявностi в майбутньому оподатковува¬ного прибутку, за рахунок якого можуть бути використанi тимчасовi рiзницi, що пiдлягають вирахуванню. Балансова вартiсть вiдстрочених податкових активiв переглядається на кожну дату й зменшується в тiй мiрi, у якiй бiльше не iснує ймовiрностi того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатнiй, щоб дозволити використати вигоду вiд вiдстроченого податкового активу повнiстю або частково.
Вiдстрочений податок розраховується за податковими ставками, якi, як очiкується, будуть застосовуватися в перiодi реалiзацiї вiдповiдних активiв або зобов’язань. Пiдприємство визнає поточнi та вiдстроченi податки як витрати або дохiд i включає в прибуток або збиток за звiтний перiод, окрiм випадкiв, коли податки виникають вiд операцiй або подiй, якi визнаються прямо у власному капiталi або вiд об’єднання бiзнесу.
Пiдприємство визнає поточнi та вiдстроченi податки у капiталi, якщо податок належить до статей, якi вiдображено безпосередньо у власному капiталi в тому самому чи в iншому перiодi.
Забезпечення
Забезпечення визнаються, коли Товариство має теперiшню заборгованiсть (юридичну або конструктивну) внаслiдок минулої подiї, iснує ймовiрнiсть (тобто бiльше можливо, нiж неможливо), що погашення зобов’язання вимагатиме виб¬уття ресурсiв, котрi втiлюють у собi економiчнi вигоди, i можна достовiрно оцi¬нити суму зобов’язання.
Виплати працiвникам
Товариство визнає короткостроковi виплати працiвникам як витрати та як зобов’язання пiсля вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Товариство визнає очiкувану вартiсть короткострокових виплат працiвникам за вiдсутнiсть як забезпечення вiдпусток - пiд час надання працiвниками послуг, якi збiльшують їхнi права на майбутнi виплати вiдпускних.
Пенсiйнi зобов’язання
Вiдповiдно до українського законодавства, Товариство утримує внески iз заробiтної плати працiвникiв до Державного пенсiйного фонду. Поточнi внески розраховуються як процентнi вiдрахування iз поточних нарахувань заробiтної плати, такi витрати вiдображаються у перiодi, в якому були наданi працiвниками послуги, що надають Їм право на одержання внескiв, та зароблена вiдповiдна заробiтна плата.
Доходи та витрати
Доходи Товариства визнаються на основi принципу нарахування, коли iснує впевненiсть, що в результатi операцiї станеться збiльшення економiчних вигод, а сума доходу може бути достовiрно визначена.
Доходи вiд реалiзацiї визнаються в розмiрi справедливої вартостi винагороди, отриманої, або яка пiдлягає отриманню, i являють собою суми до отримання за продукцiю, товари та послуги, наданi в ходi звичайної господарської дiяльностi, за вирахуванням очiкуваних повернень покупцями, знижок та iнших аналогiчних вiдрахувань, а також за вирахуванням податку на додану вартiсть («ПДВ»).
Реалiзацiя товарiв
Доходи вiд реалiзацiї продукцiї та товарiв визнаються за умови виконання всiх наведених нижче умов:
• Товариство передало покупцевi всi iстотнi ризики i вигоди, пов'язанi з володiнням;
• Товариство бiльше не бере участь в управлiннi в тiй мiрi, яка зазвичай асоцiюється з правом володiння, i не контролює проданi товари та продукцiю;
• Сума доходiв може бути достовiрно визначена;
• Iснує висока вiрогiднiсть отримання економiчних вигод, пов'язаних з операцiєю, i
• понесенi або очiкуванi витрати, пов'язанi з операцiєю, можуть бути достовiрно визначенi.
Надання послуг
Доходи вiд надання послуг визнаються, коли: сума доходiв може бути достовiрно визначена; iснує ймовiрнiсть того, що економiчнi вигоди, пов'язанi з операцiєю, надiйдуть Товариству, i понесенi або очiкуванi витрати, пов'язанi з операцiєю, можуть бути достовiрно визначенi.
В разi надання Товариством послуг з виконання робiт, обумовлених контрактом, протягом погодженого часу, дохiд визнається в тому звiтному перiодi, в якому наданi послуги, i розраховуються на основi загальної вартостi контракту i вiдсотка виконання.
Процентний дохiд визнається в тому перiодi, до якого вiн вiдноситься виходячи з принципу нарахування.
Витрати, пов'язанi iз отриманням доходу, визнаються одночасно з вiдповiдним доходом.
Витрати за позиками
Витрати за позиками, якi не є часткою фiнансового iнструменту та не капiталiзуються як частина собiвартостi активiв, визнаються як витрати перiоду. Товариство капiталiзує витрати на позики, якi безпосередньо вiдносяться до придбання, будiвництва або виробництва квалiфiкованого активу, як частина собiвартостi цього активу.
Умовнi зобов’язання та активи.
Товариство не визнає в фiнансовiй звiтностi умовнi зобов’язання та умовнi активи. Iнформацiя про умовне зобов’язання розкривається в примiтках, якщо можливiсть вибуття ресурсiв, якi втiлюють у собi економiчнi вигоди, не є вiддаленою. Стисла iнформацiя про умовний актив розкривається в примiтках, коли надходження еконо¬мiчних вигод є ймовiрним.
5.Iстотнi судження i джерела невизначеностi у оцiнках
Iстотнi судження в процесi застосування облiкової полiтики.
У процесi застосування облiкової полiтики Товариства керiвництво зробило певнi професiйнi судження, окрiм тих, якi вимагають використання оцiнок, якi мають найбiльш iстотний вплив на суми, визнанi в фiнансовiй звiтностi. Цi судження, серед iншого, включають правомiрнiсть застосування припущення щодо здатностi вести свою дiяльнiсть на безперервнiй основi.
При пiдготовцi фiнансової звiтностi товариство робить оцiнки та припу¬щення, якi мають вплив на визначення сум активiв та зобов’язань, визначення доходiв та витрат звiтного перiоду, розкриття умовних активiв та зобов’язань на дату пiдготовки фiнансової звiтностi, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлума¬ченнях, розроблених Комiтетом з тлумачень мiжнародної фiнансової звiтностi. Фактичнi результати можуть вiдрiзнятися вiд таких оцiнок.
Основнi джерела невизначеностi оцiнок - Нижче наведенi ключовi припущення щодо майбутнього, а також основнi джерела невизначеностi оцiнок на кiнець звiтного перiоду, якi мають iстотний ризик стати причиною внесення суттєвих коригувань до балансової вартостi активiв та зобов'язань протягом наступного фiнансового року.
Строки корисного використання основних засобiв
Оцiнка строкiв корисного використання об'єктiв основних засобiв залежить вiд професiйного судження керiвництва, яке засноване на досвiдi роботи з аналогiчними активами. При визначеннi строкiв корисного використання активiв керiвництво бере до уваги умови очiкуваного використання активiв, моральний знос, фiзичний знос i умови працi, в яких будуть експлуатуватися данi активи. Змiна будь-якого з цих умов або оцiнок може в результатi привести до коригування майбутнiх норм амортизацiї.
Вiдстроченi податковi активи
У груднi 2010 року був прийнятий Податковий кодекс України, який суттєво змiнив податковi закони i ставки оподаткування. Суми i термiни сторнування тимчасових рiзниць залежать вiд прийняття iстотних суджень керiвництва Товариства на пiдставi оцiнки майбутньої облiкової та податкової вартостi основних засобiв.
Вiдстроченi податковi активи визнаються для всiх невикористаних податкових збиткiв в тiй мiрi, в якiй ймовiрно отримання оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можливо буде реалiзувати данi збитки. Вiд керiвництва вимагається прийняття iстотного професiйного судження при визначеннi суми вiдстрочених податкових активiв, якi можна визнати, на основi очiкуваного термiну i рiвня оподатковуваних прибуткiв з урахуванням стратегiї майбутнього податкового планування.
Оцiнки, якi особли¬во чутливi до змiн, стосуються резерву на покриття збиткiв вiд зменшення корисностi дебi¬торської заборгованостi.
Основнi припущення стосовно майбутнього та iнших ключових джерел виникнення невизначеностi оцiнок на дату балансу, якi мають значний ризик стати причиною внесення суттєвих коригувань у балансову вартiсть активiв та зобов’язань протягом наступного фiнансового перiоду.
7. Пов’язанi сторони
До зв’язаних сторiн або операцiй зi зв’язаними сторонами належать:
А) пiдприємства, якi прямо або опосередковано контролюють або перебу¬вають пiд контролем, або ж перебувають пiд спiльним контролем разом з Товариством;
Б) асоцiйованi пiдприємства;
В) спiльнi пiдприємства, у яких Товариство є контролюючим учасником;
Г) члени провiдного управлiнського персоналу Товариства;
Д) близькi родичi особи, зазначеної в а) або г);
Е) пiдприємства, що контролюють Товариство, або здiйснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий вiдсоток голосiв у Товариствi;
Пов’язанi особи – ТОВ «Кернел – Капiтал» - 99,18 %.
8. Виручка вiд реалiзацiї
Виручка вiд реалiзацiї була представлена наступним чином:
2016 2015 2014
Дохiд вiд реалiзацiї продукцiї 178041 287907 181414
Всього доходи вiд реалiзацiї 178041 287907 181414
9. Собiвартiсть реалiзацiї
Собiвартiсть реалiзацiї була представлена наступним чином:
2016 2015 2014
Матерiальнi затрати витрати 65025 51623 108622
Витрати на оплату працi 28553 18559 14838
Вiдрахування на соцiальнi заходи 6602 6653 5014
Амортизацiя 14362 19440 15443
Iншi 22410 21713 9570
Всього 136952 117988 153487
10. Податок на прибуток
Податковий Кодекс України був офiцiйно прийнятий в груднi 2010 року. Згiдно з Кодексом ставка податку на прибуток становить 18% у 2016 р. Сума вiдстроченого податкового активу була розрахована на основi нових ставок, враховуючи перiод, в якому вiдкладений податок буде реалiзований.
Вiдстроченi податки вiдображають чистий податковий ефект вiд тимчасових рiзниць мiж балансовою вартiстю активiв i зобов’язань для цiлей фiнансової звiтностi i для цiлей оподаткування. Тимчасовi рiзницi в основному пов’язанi з рiз¬ними методами визнання доходiв та витрат, а також з балансовою вартiстю певних активiв. Постiйнi рiзницi в основному пов’язанi з витратами на благодiйнiсть, штрафи.
11. Нематерiальнi активи
Станом на 31 грудня нематерiальнi активи Товариства були представленi наступним чином:
2016 2015 2014
Права користування природними ресурсами 1534 1534 1534
Права на комерцiйнi позначення
Права на об’єкти промислової власностi
Авторське право та сумiжнi права
Iншi нематерiальнi активи 3 11 56
Всього 1537 1545 1590
12 Основнi засоби
Станом на 31 грудня основнi засоби Товариства були представленi наступним чином:
2016 2015 2014
Земельнi дiлянки
Будинки, споруди та передавальнi пристрої 127317 133652 143148
Машини та обладнання 75169 10172 76787
Транспортнi засоби 81 120 217
Iнструменти та прилади 3059 2929 1904
Iншi необоротнi активи 82 91 40
Всього 205708 146964 222096
13 Запаси
Запаси Товариства були представленi наступним чином:
2016 2015 2014
Сировина та матерiали (за собiвартiстю) 2764 2663 2699
Паливо 166 89 162
Тара i тарнi матерiали 3 7 8
Будiвельнi матерiали 269 290 272
Запаснi частини 2528 3179 3259
МШП 22 22 54
Готова продукцiя, товари 120 129 148
Всього запаси 5872 6379 6602











14 Торговельна та iнша дебiторська заборгованiсть, нетто
Торговельна та iнша дебiторська заборгованiсть Товариства були представленi наступним чином:
2016 2015 2014
Аванси виданi 36952 2066 3929
Iнша дебiторська заборгованiсть 46220 22597 29925
Iнша поточна дебiторська заборгованiсть 86856 153044 55252
Протягом року на непогашенi залишки заборгованостi вiдсотки не нараховуються. На торговельну дебiторську заборгованiсть, прострочену бiльше нiж на 30 днiв пiсля дати погашення згiдно з договором, формується резерв пiд зменшення корисностi дебiторської заборгованостi на основi передбачуваної суми сумнiвної заборгованостi виходячи з минулого досвiду роботи з даним клiєнтом, i здiйснюється його регулярна переоцiнка з урахуванням фактiв та обставин, що iснують на кожну звiтну дату.


15. Грошовi кошти
Грошовi кошти Товариства були представленi наступним чином:
2016 2015 2014
Каса та рахунки в банках, тис.грн. 709 1117 196
Банкiвськi депозити, грн. 1
Всього 710 1117 196
16. Капiтал, який було випущено
Станом на 31 грудня зареєстрований та сплачений акцiонерний капiтал був представлений наступним чином:
2016 2015 2014
Номiнальна вартiсть однiєї акцiї, грн. 20,0 20,0 20,0
Кiлькiсть простих акцiй, щт. 5276353 5276353 5276353
Розмiр акцiонерного капiталу, тис.грн. 105527060,00 105527060,00 105527060,00
17. Торгiвельна та iнша кредиторська заборгованiсть
Торгiвельна та iнша кредиторська заборгованiсть Товариства були представленi наступним чином:
2016 2015 2014
Iншi довгостроковi зобов’язання 86742 76565 50304
Торгiвельна кредиторська заборгованiсть 4269 251 89
З одержаних авансiв 1
По розрахункам з бюджетом 804 100 240
По розрахункам зi страхування 428 379 1787
По розрахункам з оплати працi -26 6 641
З внутрiшнiх розрахункiв
За розрахунками з учасниками
Поточнi забезпечення 2792 2640 2793
Iншi поточнi зобов’язання 903 406 686
Всього: 95913 80347 56540
18 Умовнi та контрактнi зобов’язання.
Судовi позови
В процесi звичайної дiяльностi Товариство залучено в судовi розгляди i до нього висуваються iншi претензiї. Керiвництво Товариства вважає, що в кiнцевому пiдсумку зобов'язання, якщо таке буде, що випливає з рiшення таких судових розглядiв або претензiй, не спричинить iстотного впливу на фiнансове становище або майбутнi результати дiяльностi Товариства.
Оподаткування
Внаслiдок наявностi в українському комерцiйному законодавствi, й податко¬вому зокрема, положень, якi дозволяють бiльш нiж один варiант тлумачення, а також через практику, що склалася в загалом нестабiльному економiчному сере¬довищi, за якої податковi органи довiльно тлумачать аспекти економiчної дiяль¬ностi, у разi, якщо податковi ограни пiддадуть сумнiву певне тлумачення, засно¬ване на оцiнцi керiвництва економiчної дiяльностi, ймовiрно, що Товариство змушене буде сплатити додатковi податки, штрафи та пенi. Така невизначенiсть може вплинути на вартiсть фiнансових iнструментiв, втрати та резерви пiд зменшення корисностi дебiторської заборгованостi, а також на ринковий рiвень цiн на угоди.
В результатi майбутнiх податкових перевiрок можуть бути виявленi додатковi зобов'язання, якi не будуть вiдповiдати податковiй звiтностi Товариства. Такими зобов'язаннями можуть бути власне податки, а також штрафи i пеня; та їх розмiри можуть бути iстотними. У той час як Товариство вважає, що воно вiдобразило всi операцiї у вiдповiдностi з чинним податковим законодавством, iснує велика кiлькiсть податкових норм, в яких присутня достатня кiлькiсть спiрних моментiв, якi не завжди чiтко i однозначно сформульованi.
Економiчне середовище
Незважаючи на те, що економiка України визнана ринковою, вона продовжує демонструвати деякi особливостi, притаманнi перехiднiй економiцi. Такi особливостi характеризуються, але не обмежуються, низьким рiвнем лiквiдностi на ринках капiталу, вiдносно високим рiвнем iнфляцiї та наявнiстю валютного контролю, що не дозволяє нацiональнiй валютi бути лiквiдним засобом платежу за межами України. Стабiльнiсть економiки України в значнiй мiрi залежатиме вiд полiтики та дiй уряду, спрямованих на реформування адмiнiстративної та правової систем, а також економiки в цiлому. Внаслiдок цього дiяльностi в Українi властивi ризики, яких не iснує в умовах бiльш розвинених ринкiв.
Українська економiка схильна до впливу ринкового спаду i зниження темпiв розвитку свiтової економiки. Свiтова фiнансова криза призвела до зниження валового внутрiшнього продукту, нестабiльностi на ринках капiталу, iстотного погiршення лiквiдностi в банкiвському секторi та посилення умов кредитування всерединi України. Незважаючи на стабiлiзацiйнi заходи, що вживаються урядом України з метою пiдтримки банкiвського сектора i забезпечення лiквiдностi українських банкiв i компанiй, iснує невизначенiсть щодо можливостi доступу до джерел капiталу, а також вартостi капiталу для Товариства та його контрагентiв, що може вплинути на фiнансовий стан, результати дiяльностi та економiчнi перспективи Товариства.
Керiвництво Товариства провело найкращу оцiнку щодо можливостi повернен¬ня та класифiкацiї визнаних активiв, а також повноти визнаних зобов’язань. Однак Товариство ще досi знаходиться пiд впливом нестабiльностi, вказаної вище.
Ступiнь повернення дебiторської заборгованостi та iнших фiнансових активiв.
Внаслiдок ситуацiї, яка склалась в економiцi України, а також як результат еко¬номiчної нестабiльностi, що склалась на дату балансу, iснує ймовiрнiсть того, що активи не зможуть бути реалiзованi за їхньою балансовою вартiстю в ходi звичай¬ної дiяльностi Товариства.
Ступiнь повернення цих активiв у значнiй мiрi залежить вiд ефективностi за¬ходiв, якi знаходяться поза зоною контролю Товариства, спрямованих рiзни¬ми країнами на досягнення економiчної стабiльностi та пожвавлення економiки. Ступiнь повернення дебiторської заборгованостi Товариству визначається на пiдставi обставин та iнформацiї, якi наявнi на дату балансу. На думку Керiвниц¬тва, додатковий резерв пiд фiнансовi активи на сьогоднiшнiй день не потрiбен, виходячи з наявних обставин та iнформацiї.
19 Справедлива вартiсть фiнансових iнструментiв
Основнi категорiї фiнансових iнструментiв
Товариство має фiнансовi активи, такi як торговельна та iнша дебiторська заборгованiсть, а також грошовi кошти.
Основнi фiнансовi зобов'язання Товариства включають торгiвельну та iншу кредиторську заборгованiсть, а також iншi зобов'язання. Основною метою даних фiнансових iнструментiв є залучення фiнансування для операцiйної дiяльностi Товариства.
Справедлива вартiсть фiнансових активiв та зобов'язань визначається наступним чином:
справедлива вартiсть фiнансових активiв та зобов'язань зi стандартними умовами, що торгуються на активних лiквiдних ринках, визначається у вiдповiдностi з ринковими котируваннями (включаючи векселi, що котируються на органiзованому ринку, якi погашаються, незабезпеченi i безстроковi облiгацiї);
справедлива вартiсть iнших фiнансових активiв та зобов'язань (виключаючи описанi вище) визначається вiдповiдно до загальноприйнятих моделей розрахунку вартостi на основi аналiзу теперiшньої вартостi грошових потокiв з використанням цiн за поточними ринковими операцiями.
На думку керiвництва Товариства, балансова вартiсть фiнансових активiв та зобов'язань Компанiї, яка вiдображена в фiнансовiй звiтностi, приблизно дорiвнює їх справедливiй вартостi.
Справедливу вартiсть дебiторської та кредиторської заборгованостi неможливо визначити достовiрно, оскiльки немає ринкового котирування цих активiв.
20 Управлiння ризиками
Основнi ризики включають: кредитний ризик та ризик лiквiдностi. Полiтика управлiння ризиками включає наступне:
Кредитний ризик
Основними фiнансовими активами Товариства є грошовi кошти, а також торговельна та iнша дебiторська заборгованiсть. Грошовi кошти та строковi депозити оцiнюються з мiнiмальним кредитним ризиком, оскiльки розмiщенi у фiнансових iнститутах, якi на даний момент мають мiнiмальний ризик дефолту.
Товариство пiддається ризику того, що клiєнт може не оплатити або не виконати свої зобов'язання в строк перед Товариством, що в результатi призведе до фiнансових збиткiв. Дебiторська заборгованiсть пiдлягає постiйному монiторингу. Товариство веде жорсткий контроль над своєю торговою дебiторською заборгованiстю. Для кожного клiєнта визначаються кредитнi лiмiти та перiоди на пiдставi їх кредитної iсторiї, якi переглядаються на регулярнiй основi. Операцiї з новими клiєнтами здiйснюються на основi попередньої оплати.
Балансова вартiсть дебiторської та iншої заборгованостi, являє собою максимальний кредитний ризик Товариства.
Ризик лiквiдностi
Це ризик того, що Товариство не зможе погасити свої зобов'язання по мiрi їх настання. Позицiя лiквiдностi Товариства ретельно контролюється i управляється. Товариство використовує процес докладного бюджетування та прогнозу грошових коштiв для того, щоб гарантувати наявнiсть адекватних засобiв для виконання своїх платiжних зобов'язань. Бiльшiсть видаткiв Товариства є змiнними i залежать вiд обсягу реалiзованої готової продукцiї.
Управлiння ризиком капiталу
Структура капiталу Товариства складається iз заборгованостi, яка включає непоточнi ( вiдстроченi податковi зобов’язання на початок року ) та поточнi зобов’язання, в тому числi кредиторську заборгованiсть, iнформацiя про яку розкривається в Примiтцi 20, а також капiталу, що належить акцiонерам, який складається з випущеного капiталу i нерозподiленого прибутку.
Товариство здiйснює заходи з управлiння капiталом, спрямованi на зростан¬ня рентабельностi капiталу, за рахунок оптимiзацiї структури заборгованостi та власного капiталу, таким чином, щоб забезпечити безперервнiсть своєї дiяльностi. Керiвництво Товариства здiйснює огляд структури капiталу на щорiчнiй основi. При цьому керiвництво аналiзує вартiсть капiталу та притаманнi його складо¬вим ризики. На основi отриманих висновкiв Товариство здiйснює регулювання капiталу шляхом залучення додаткового капiталу або фiнансування, а також ви¬плати дивiдендiв та погашення iснуючих позик.
Фiнансова звiтнiсть в умовах гiперiнфляцiї
Протягом 2014-2016 рокiв в Українi простежується рiзке збiльшення iнфляцiйних процесiв.

Зведена таблиця iндексiв споживчих цiн в Українi з 2014 по 2016 роки
сiчень лютий березень квiтень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень За рiк
2014 100,2 100,6 102,2 103,3 103,8 101,0 100,4 100,8 102,9 102,4 101,9 103,0 124,9
2015 103,1 105,3 110,8 114,0 102,2 100,4 99,0 99,2 102,3 98,7 102,0 100,7 143,3
2016 100,9 99,6 101,0 103,5 100,1 99,8 99,9 99,7 101,8 102,8 101,8 100,9 112,4

Кумулятивний прирiст iнфляцiї за три останнi повнi фiнансовi роки по Українi станом на 31.12.2016 року становить: 101,2% (сто один цiлих два десятих вiдсотка), його значення є понад 100% (сто вiдсоткiв).

Розрахунок:((1,249 х 1,433 х 1,124) х 100,000%) – 100,000% = 101,200% > 100,000%.

Керiвництвом Товариства було проведено аналiз ситуацiї в економiцi Українi, а також було вивчено макроекономiчнi i соцiальнi фактори, що призвели до високого значення показника приросту iнфляцiї за 2014-2016 р. р.
Крiм того, було враховано той факт, що на момент складання даної рiчної фiнансової звiтностi в поточному 2017 роцi, економiка України – на офiцiйному рiвнi не визнана гiперiнфляцiйною.
Таким чином, пiсля завершення трьох останнiх повних фiнансових рокiв, Керiвництво Товариства не iдентифiкує наявнiсть гiперiнфляцiї станом на 31.12.2016 року та визначає наявнi iнфляцiйнi процеси такими, що не мають суттєвого впливу на її фiнансовий стан.
По Товариству прийнято рiшення, не застосовувати МСБО 29 «Фiнансова звiтнiсть в умовах гiперiнфляцiї», при складаннi фiнансової звiтностi за звiтний 2016 рiк.

21. Подiї пiсля звiтної дати
Наявнiсть подiй пiсля дати балансу, якi не були вiдображенi у фiнансовiй звiтностi, проте можуть мати суттєвий вплив на фiнансовий стан:
Керiвництвом ПАТ «Кiровоградолiя» не встановлена наявнiсть подiй пiсля дату балансу, якi могли б вплинути на фiнансову звiтнiсть i мають суттєвий вплив на фiнансовий стан ПАТ «Кiровоградолiя», що пiдлягають розкриттю у вiдповiдностi до М(С)БО.
22. Затвердження першої фiнансової звiтностi
Ця фiнансова звiтнiсть за 2016 рiк, була затверджена до надання керiвництвом Товариства 07 лютого 2017 року.

Директор Солнцев М.М .

Головний бухгалтер Кавун Л.В.

д/н

д/н

д/н