ПАТ «Кіровоградолія»

Код за ЄДРПОУ: 00373869
Телефон: 0522390122
Юридична адреса: вул. Урожайна, 30, м. Кропивницький, поштовий індекс: 25030
 
Дата розміщення: 30.04.2015

Річний звіт за 2014 рік

Примітки до фінансової звітності, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності

1. Загальна iнформацiя
Публiчне Акцiонерне Товариство «Кiровоградолiя» є юридичною особою, створеною вiдповiдно до законодавства України.
Основнi види дiяльностi:
11.41 Виробництво олiї та тваринних жирiв.
Юридична адреса Товариства -25013, м. Кiровоград, вул. Урожайна, буд. 30.
За всi звiтнi перiоди, закiнчуючи роком, що завершився 31 грудня 2012р., ПАТ «Кiровоградолiя» готувала фiнансову звiтнiсть вiдповiдно до нацiональних стандартiв бухгалтерського облiку України. 01 сiчня 2012 року було датою переходу на Мiжнароднi стандарти фiнансової звiтностi. Фiнансова звiтнiсть за 2013 рiк була першою фiнансовою звiтнiстю, складеною вiдповiдно до МСФЗ.
Фiнансова звiтнiсть за рiк, що закiнчився 31 грудня 2013 року, складена вiдповiдно до МСФЗ, якi опублiкованi на сайтi Мiнiстерства фiнансiв України i застосовуються до рiчних перiодiв, якi починаються з 1 сiчня 2013 року.
Функцiональна валюта
Функцiональною валютою фiнансової звiтностi товариства є українська гривня.
2. Основи представлення фiнансової звiтностi
Основою надання фiнансової звiтностi є чиннi мiжнароднi стандарти фiнансової звiтностi (МСФЗ), мiжнароднi стандарти бухгалтерського облiку (МСБО) та тлумачення, розробленi Комiтетом з тлумачень мiжнародної фiнансової звiтностi.
ПАТ «Кiровоградолiя» перейшло на Мiжнароднi стандарти фiнансової звiтностi (МСФЗ) 1 сiчня 2012 року вiдповiдно до положень МСФЗ (IFRS) 1 «Перше використання мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi».
Керуючись МСФЗ 1, товариство обрало першим звiтним перiодом рiк, що закiнчується 31 грудня 2012 року. З цiєї дати фiнансова звiтнiсть Товариства складається вiдповiдно до вимог МСФЗ, що були розробленi Радою (Комiтетом) з Мiжнародних стандартiв бухгалтерського облiку, та роз’яснень Комiтету з тлумачень мiжнародної фiнансової звiтностi, а також вiдповiдно роз’яснень Постiйного комiтету з тлумачень, що були затвердженi комiтетом з мiжнародного бухгалтерського облiку та дiяли на дату складання фiнансової звiтностi.
Вiдповiдно до МСФЗ 1, товариство використовує однакову облiкову полiтику при складаннi фiнансової звiтностi згiдно МСФЗ протягом усiх перiодiв, представлених у повнiй фiнансової звiтностi згiдно з МСФЗ. Така облiкова полiтика повинна вiдповiдати всiм стандартам МСФЗ, чинним на дату складання повної фiнансової звiтностi за МСФЗ (тобто, станом на 31 грудня 2013 року).
Фiнансова звiтнiсть надана у тисячах українських гривень, якщо не вказано iнше. Ця фiнансова звiтнiсть пiдготовлена на основi iсторичної собiвартостi.
Фiнансова звiтнiсть за мiжнародними стандартами фiнансової звiтностi складається на основi бухгалтерських записiв згiдно з українським законодавством шляхом трансформацiї з внесенням коригувань та проведенням перекласифiкацiї статей з метою достовiрного представлення iнформацiї згiдно з вимогами МСФЗ.
3. Прийняття нових та переглянутi стандарти
При складаннi фiнансової звiтностi Товариство застосувало всi новi i змiненi стандарти й iнтерпретацiї, затвердженi РМСБО та КМТФЗ, якi належать до його операцiй.
Новi та переглянутi стандарти та iнтерпретацiї
Правки до МСФЗ (IFRS) 1 «Перше використання мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi» - «Значна гiперiнфляцiя та вiдмiна фiксованих дат для компанiй, якi вперше використовують МСФЗ».
Рада з МСФЗ пояснила, яким чином Товариство повинна поновити надання фiнансової звiтностi вiдповiдно до МСФЗ, пiсля того, як її функцiональна валюта перестає бути схильною до гiперiнфляцiї. Правка дiє для рiчних звiтiв, починаючи з 1 липня 2011р та пiсля цiєї дати. Правка не вплинула на фiнансове положення, фiнансовi результати або iнформацiю, яку розкриває Товариство.
Правки до МСФЗ (IAS) 1 «Фiнансова звiтнiсть: представленнi iнформацiї» - «Представлення статей iншого сукупного доходу»
Правки до МСФЗ (IAS) 1 змiнюють групування статей, якi надаються у складi iншого сукупного доходу. Статтi, якi можуть бути пере класифiкованi до складу прибуткiв або збиткiв у певний момент у майбутньому (наприклад, чистi витрати або доходи по фiнансовим активам, якi є у наявностi для продажу), повиннi приводитися окремо вiд статей, якi нiколи не будуть пере класифiкованi (наприклад, переоцiнка землi та будинкiв). Правка дiє для рiчних звiтiв, починаючи з 1 липня 2012р та пiсля цiєї дати. Правка впливає виключно на представлення та не впливає на фiнансове положення або фiнансовi результати дiяльностi Товариства.
Правки до МСФЗ (IFRS) 1 «Позики, якi наданi державою».
Вiдповiдно до цих правок Товариства, якi використовують МСФЗ у перше, повиннi використовувати вимоги МСФЗ (IAS) 20 «Облiк державних субсидiй та розкриття iнформацiї про державну допомогу» перспективно по вiдношенню до державних позик, якi мають мiсце на дату переходу на МСФЗ. Завдяки цьому виключенню Товариства, якi у перше використовують МСФЗ, будуть звiльненi вiд ретроспективної оцiнки наданих позик по ставцi нижче ринкової. Правка дiє для рiчних звiтiв, починаючи з 1 сiчня 2013р та не впливає на фiнансове положення та фiнансовий результат Товариства.
Правки до МСФЗ (IFRS) 7 «Фiнансовi iнструменти: розкриття iнформацiї» - «вдосконалення вимог щодо розкриття iнформацiї про припинення визнання».
Правка вимагає розкриття додаткової iнформацiї про фiнансовi активи, якi було передано, але визнання яких не припинялося, щоб дати можливiсть користувачам фiнансової звiтностi зрозумiти характер взаємозв’язку активiв, визнання яких не припинялося, i вiдповiдних їм зобов’язань. Крiм цього, з метою надання користувачам фiнансової звiтностi можливiсть оцiнити характер участi Товариства у таких активах, та ризики, якi зв’язанi з цими активами, правкою передбачено розкриття iнформацiї об активах, участь у яких продовжується, але визнання у фiнансової звiтностi припинено. Правка дiє для рiчних звiтiв, починаючи з 1 липня 2011р та пiсля цiєї дати та не вплинула на фiнансове положення, фiнансовi результати або iнформацiю, яку розкриває Товариство.
Правки до МСФЗ (IFRS) 7 «Розкриття iнформацiї – взаємозалiк фiнансових активiв та зобов’язань»
Вiдповiдно до цих правок Товариство зобов’язане розкривати iнформацiю про права на здiйснення взаємозалiку та вiдповiдних договорiв (наприклад, договiр на надання забезпечення). Завдяки цим вимогам користувачi матимуть iнформацiю, яка буде корисною для оцiнки впливу договорiв про взаємозалiки на фiнансове положення Товариства. Правка дiє для рiчних звiтiв, починаючи з 1 сiчня 2013р. та не вплинула на фiнансове положення та фiнансовий результат Товариства.
МСФЗ (IFRS) 10 «Консолiдована фiнансова звiтнiсть», МСФЗ (IAS) 27 «Окрема фiнансова звiтнiсть».
МСФЗ (IFRS) 10 замiнює ту частину МСФЗ (IAS) 27 «Консолiдована та окрема фiнансова звiтнiсть», у якiй розглядався облiк у консолiдованiй фiнансовiй звiтностi. Стандарт також розглядає питання, якi ранiше розглядалися у Iнтерпретацiї ПКI-12 «Консолiдацiя – Товариства спецiального призначення». МСФЗ (IFRS) 10 передбачає єдину модель контролю, яка використовується по вiдношенню до всiх компанiй, включаючи Товариства спецiального призначення. Правка дiє для рiчних звiтiв, починаючи з 1 сiчня 2013р та не вплинула на фiнансове положення, фiнансовi результати або iнформацiю, яку розкриває Товариство.
МСФЗ (IFRS) 11 «Погодження про спiльну дiяльнiсть».
МСФЗ (IFRS) 11 замiняє МСФЗ (IAS) 31 «Участь у спiльнiй дiяльностi» та Iнтерпретацiю ПКI-13 «Товариства, якi спiльно контролюються – немонетарнi внески учасникiв». МСФЗ (IFRS) 11 виключає можливiсть облiку компанiй, що спiльно контролюються, методом пропорцiйної консолiдацiї. Замiсть цього Товариства, якi спiльно контролюються, якi задовольняють визначенню спiльних пiдприємств, облiковуються за допомогою методу пайової участi. Стандарт вступає в дiю для рiчних звiтiв, починаючи з 1 сiчня 2013р та пiсля цiєї дати. Правка не вплинула на фiнансове положення, фiнансовi результати або iнформацiю, яку розкриває Товариство.
Правка до МСФЗ (IAS) 12 «Податок на прибуток» - «Вiдстроченi податки – Вiдшкодування активiв, що лежать у основi вiдстрочених податкiв»;
Правка стосується механiзму визначення вiдстроченого податку щодо iнвестицiйної нерухомостi, яка переоцiнюється за справедливою вартiстю. Правка дiє для рiчних звiтiв, починаючи з 1 сiчня 2012р та пiсля цiєї дати. Правка не вплинула на фiнансове положення, фiнансовi результати або iнформацiю, яку розкриває Товариство.
МСФЗ (IFRS) 12 «Розкриття iнформацiї про частки участi в iнших Товариствах».
МСФЗ (IFRS) 12 мiстить всi вимоги до розкриття iнформацiї, якi ранiше передбачалися МСФЗ (IAS) 27 у частинi консолiдованої фiнансової звiтностi, а також всi вимоги, якi ранiше мiстилися у МСФО (IAS) 31 та МСФЗ (IAS) 28. Також введено низку нових вимог до розкриття iнформацiї. Стандарт вступає в дiю для рiчних звiтiв, починаючи з 1 сiчня 2013р та пiсля цiєї дати та не вплинула на фiнансове положення та фiнансовий результат Товариства.
МСФЗ (IFRS) 13 «Оцiнка справедливої вартостi».
МСФЗ (IFRS) 13 поєднує в одному стандартi всi вказiвки щодо оцiнки справедливої вартостi вiдповiдно до МСФЗ. МСФЗ (IFRS) 13 не вносить змiни в те, коли Товариство зобов’язана використовувати справедливу вартiсть, а надає вказiвки вiдносно оцiнки справедливої вартостi вiдповiдно до МСФЗ, коли використання справедливої вартостi вимагається або не заперечується. Стандарт вступає в дiю для рiчних звiтiв, починаючи з 1 сiчня 2013р та пiсля цiєї дати. Правка не вплинула на фiнансове положення, фiнансовi результати або iнформацiю, яку розкриває Товариство.
МСФЗ (IAS) 19 «Винагороди робiтникам» (у новiй редакцiї).
Рада по МСФЗ випустила декiлька правок к МСФЗ (IAS) 19. Цi правки або фундаментально змiнюють (наприклад, виключення механiзму коридору та поняття доходностi активiв плану, яка очiкується), або роз’яснюють, або змiнюють визначення. Правка дiє для рiчних звiтiв, починаючи з 1 сiчня 2013р та пiсля цiєї дати. Правка не вплинула на фiнансове положення, фiнансовi результати або iнформацiю, яку розкриває Товариство.
МСФЗ (IAS) 28 «Iнвестицiї у асоцiйованi Товариства та спiльнi пiдприємства» (у редакцiї 2011року).
У результатi опублiкування МСФЗ (IFRS) 11 «Погодження про спiльну дiяльнiсть» та МСФЗ (IFRS) 12 «Розкриття iнформацiї про частки участi в iнших Товариствах» МСФЗ (IAS) 28 отримав нову назву «Iнвестицiї у асоцiйованi Товариства та спiльнi пiдприємства» та тепер мiстить iнформацiю про використання методу пайової участi не тiльки по вiдношенню до iнвестицiй у асоцiйованi Товариства, але також i по вiдношенню до спiльних пiдприємств. Правка дiє для рiчних звiтiв, починаючи з 1 сiчня 2013р. Правка не вплинула на фiнансове положення, фiнансовi результати або iнформацiю, яку розкриває Товариство.
Iнтерпретацiя IFRIC 20 «Витрати на розкривнi роботи на етапi експлуатацiї родовища, що розробляється вiдкритим способом». Iнтерпретацiя використовується вiдносно звiтних перiодiв, якi починаються з 1 сiчня 2013р. та пiсля цiєї дати. Ця iнтерпретацiя не впливає на фiнансову звiтнiсть Товариства.
«Щорiчнi вдосконалення МСФЗ» (травень 2012р.)
Перелiченi нижче вдосконалення не вплинули на фiнансову звiтнiсть Товариства:
МСФЗ (IFRS) 1 «Перше застосування Мiжнародних стандартiв фiнансової звiтностi»
Це вдосконалення пояснює, що Товариство, яка припинило використовувати МСФЗ у минулому та вирiшило, або зобов’язане знову складати звiтнiсть вiдповiдно до МСФЗ, може використати МСФЗ (IFRS) 1 ще раз. Якщо МСФЗ (IFRS) 1 не використовується другий раз, то Товариство повинно ретроспективно перерахувати фiнансову звiтнiсть так, як би воно нiколи не припиняло використовувати МСФЗ.
МСФЗ (IAS) 1 «Представлення фiнансової звiтностi».
Це вдосконалення роз’яснює рiзницю мiж додатковою порiвняльною iнформацiєю, яка надається на добровiльнiй основi, i мiнiмумом необхiдної порiвняльної iнформацiї. Як правило, мiнiмально необхiдною iнформацiєю є iнформацiя за попереднiй перiод.
МСФЗ (IAS) 16 «Основнi засоби»
Це вдосконалення роз’яснює, що основнi запаснi частини та допомiжне обладнання, якi задовольняють визначенню основних засобiв, не є запасами.
МСФЗ (IAS) 32 «Фiнансовi iнструменти: надання iнформацiї».
Це вдосконалення пояснює, що податок на прибуток, який вiдноситься до виплат на користь акцiонерiв, облiковується у вiдповiдностi з МСФЗ (IAS) 12 «Податок на прибуток».
МСФЗ (IAS) 34 «Промiжна фiнансова звiтнiсть».
Це вдосконалення приводить у вiдповiднiсть вимоги по вiдношенню розкриття у промiжнiй фiнансовiй звiтностi iнформацiї про загальнi суми активiв сегменту з вимогами по вiдношенню з розкриттям у нiй iнформацiї про зобов’язання сегменту.
Всi перелiченi вдосконалення вступили у дiю по вiдношенню до рiчних звiтних перiодiв, якi починаються 1 сiчня 2013р. або пiсля цiєї дати.
Влив на фiнансову звiтнiсть прийнятих стандартiв.
Товариство оцiнило вплив прийнятих стандартiв на фiнансове положення, фiнансовi результати та iнформацiю, яку розкриває Товариство.
Стандарти, якi були випущенi, але не набрали чинностi.
Нижче наводяться стандарти та iнтерпретацiї, якi були випущенi, але не набрали чинностi на дату випуску фiнансової звiтностi Товариства. Товариство має намiр використовувати цi стандарти з дати їх вступу в дiю.
У Основу для висновкiв до МСФЗ 1 внесенi правки, що пояснюють взаємодiю параграфiв 7 i 8 МСФЗ 1 в частинi застосування дiючих i нових стандартiв.
Правки МСФЗ 2 торкнулися дефiнiцiї понять умови придбання права (vesting conditions), ринкова умова (market condition), доданi новi категорiї - умова виконання (performance condition) i "умова послуги" (service condition). До Основ для висновкiв до МСФЗ 2 доданi параграфи, що пояснюють сутнiсть правок. Змiни застосовуються до звiтних перiодiв, що починаються з/пiсля 1-го липня 2014 року.
Поправки до МСФЗ 3 вiдносяться до облiку i оцiнки умовних компенсацiй (Contingent consideration).
Остання правка привела i до коригування МСФЗ 9. Також змiни МСФЗ 3 спричинили внесення правок в МСФЗ (IAS) 37. З тiєї ж причини внесенi коригування в МСФЗ (IAS) 39. До Основи для висновкiв до МСФЗ 3 доданi пояснюючi положення. Також внесенi поправки до Iлюстративних прикладiв до МСФЗ 3.
Внесенi коригування у МСФЗ 3 торкаються облiку спiльної дiяльностi.
Змiни до МСФЗ 3 застосовуються до звiтних перiодiв, що починаються з/пiсля 1-го липня 2014 року.
Коригування МСФЗ 8 вiдносяться до розкриття iнформацiї про судження при об'єднаннi сегментiв i про звiряння. Названi правки МСФЗ 8 застосовуються до звiтних перiодiв, що починаються з/пiсля 1-го липня 2014 року.
У Основу для висновкiв до МСФЗ 13 доданий параграф, що пояснює питання оцiнки короткострокової дебiторської i кредиторської заборгованостi в умовах, коли вплив дисконтування несуттєвий. Ця правка спричинила змiни Основи для висновкiв до МСФЗ 9 (зразка жовтня 2010 р.) i Основи для висновкiв до МСФЗ (IAS) 39.
Правки вiдносяться до статей, якi потрапляють в сферу дiї виключення оцiнки за справедливою вартiстю.
Змiни до МСФЗ (IAS) 16 пов'язанi коригуванням механiзму iндексацiї основних засобiв. Поправки застосовуються до звiтних перiодiв, що починаються з/пiсля 1-го липня 2014 року.
Аналогiчнi поправки торкнулися i МСФЗ (IAS) 38. У Основу для висновкiв до МСФЗ (IAS)38 доданi пояснюючi положення.
МСФЗ (IAS) 24 зазнав такi змiни: Поправки торкаються осiб, що забезпечують послуги ключового управлiнського персоналу. У Основу для висновкiв до МСФЗ (IAS) 24 доданi параграфи. Правки МСФЗ (IAS) 24 застосовуються до звiтних перiодiв, що починаються з/пiсля 1-го липня 2014 року.
У МСФЗ (IAS) 40 доданi параграфи. У Основу для висновкiв до цього стандарту також доданi параграфи. Сутнiсть змiн в проясненнi взаємодiї МСФЗ (IAS) 40 i МСФЗ 3 (iнвестицiйна нерухомiсть в ситуацiї об'єднання пiдприємств). Вiдповiднi поправки набувають чинностi перспективно i застосовуються до звiтних перiодiв, що починаються з/пiсля 1-го липня 2014 року.
Правки до МСФЗ (IAS) 32 «Взаємозалiк фiнансових активiв та фiнансових зобов’язань».
Правки дають роз’яснення поняттю «у теперiшнiй час мають юридичне право, яке закрiплене, на здiйснення взаємозалiку». Новi поправки усувають iснуючi в реальнiй облiковiй практицi невiдповiдностi та непослiдовностi при застосуваннi методики взаємозалiкiв, заснованої на критерiях, зазначених у поточнiй версiї стандарту МСФЗ 32 «Фiнансовi iнструменти: подання». Прийнятi поправки уточнюють: • значення ключової фрази МСФЗ 32 у вiдношеннi можливостi проведення взаємозалiкiв: «В даний час у пiдприємства є юридично закрiплене право на взаємозалiк»; • що деякi системи валових розрахункiв (gross settlement systems) можуть розглядатися як еквiвалент чистого розрахунку.
Найголовнiше в поправках до МСФЗ 32 – це те, що право на проведення взаємозалiку:
1) не повинно бути обумовлене подiєю в майбутньому;
2) має бути юридично закрiплене у всiх наступних обставинах: у ходi звичайної дiяльностi; у разi невиконання зобов'язання; у разi неспроможностi або банкрутства органiзацiї або будь-кого з контрагентiв.
Крiм того, право на взаємозалiк має бути доступне будь-якiй сторонi договору в будь-який момент (тобто не повинне залежати вiд умов у майбутньому, якi можуть не настати).
Правка дiє для рiчних звiтiв, починаючи з 1 сiчня 2014р.
Поправки до МСФЗ 10 «Консолiдована фiнансова звiтнiсть» - роз'яснюють правила переходу на застосування стандарту МСФЗ 10 i особливий облiк дочiрнiх компанiй для iнвестицiйних пiдприємств. У цiлому новi поправки вимагають ретроспективного застосування. Також прийняли доповнення до стандарту МСФЗ 10 про те, як пiдприємство повинне буде визначати, чи є воно «iнвестицiйним пiдприємством» для цiлей використання особливого порядку облiку. Для таких пiдприємств потрiбно вимiрювати iнвестицiї в дочiрнi компанiї за справедливою вартiстю через прибуток або збиток. Поправки також встановлюють вимоги до розкриття iнформацiї для iнвестицiйних пiдприємств. Важливо вiдзначити вимогу по вiдношенню до батькiвських компанiй самих «iнвестицiйних пiдприємств», якi продовжуватимуть проводити повну консолiдацiю всiх пiдконтрольних компанiй у вертикальному ланцюжку «знизу» пiд ними, включаючи i об'єкти iнвестицiй, якi у власнiй звiтностi «iнвестицiйних дочок» тепер будуть враховуватися за справедливою вартiстю. Поправки щодо iнвестицiйних пiдприємств також були внесенi до МСФЗ (IFRS) 12 та МСФЗ (IAS) 27. Поправки набувають чинностi з 1 сiчня 2014 року, при цьому допускається їх раннє застосування.
Правки до МСФЗ (IFRS) 7 та до МСФЗ (IFRS) 9 –
„Дата обов’язкового застосування та перехiднi вимоги у вiдношеннi розкриття iнформацiї.” Поправки набувають чинностi з 1 сiчня 2015 року, при цьому допускається їх раннє застосування.
МСФЗ (IFRS) 9 «Фiнансовi iнструменти»
МСФЗ (IFRS) 9 використовується по вiдношенню до класифiкацiї та оцiнки фiнансових активiв та зобов’язань з 1 сiчня 2015 року, при цьому допускається їх раннє застосування.
Iнтерпретацiя IFRS 21 “обов’язковi платежi” набуває чинностi з 01 сiчня 2014 року,
Наразi Товариство оцiнює вплив змiнених стандартiв на його фiнансову звiтнiсть.
4. Основнi принципи облiкової полiтики
Визнання та оцiнка фiнансових iнструментiв
Товариство визнає фiнансовий актив або фiнансове зобов’язання у балансi, коли i тiльки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фiнансового iнструмента. Операцiї з придбання або продажу фiнансових iнструментiв визнаються iз застосуванням облiку за датою розрахунку.
Товариство визнає такi категорiї фiнансових iнструментiв:
• фiнансовi активи, доступнi для продажу;
• фiнансовi активи, утримуванi до погашення;
• дебiторська заборгованiсть;
• фiнансовi зобов’язання, оцiненi за справедливою вартiстю;
• фiнансовi зобов’язання, оцiненi за амортизованою вартiстю - кредити банкiв.
Вiднесення фiнансових активiв до тiєї або iншої категорiї залежить вiд їх особливостей i цiлей придбання i вiдбувається у момент їх прийняття до облiку. Всi стандартнi операцiї по покупцi або продажу фiнансових активiв визнаються на дату здiйснення операцiї. Стандартнi операцiї по покупцi або продажу є покупкою або продажем фiнансових активiв, що вимагає постачання активiв в термiни, встановленi нормативними актами або ринковою практикою.
Пiд час первiсного визнання фiнансового активу або фiнансового зобов’язання Товариство оцiнює їх за їхньою справедливою вартiстю плюс операцiйнi витрати, якi безпосередньо належать до придбання або випуску фiнансового активу чи фiнансового зобов’язання, з вiдображенням результату переоцiнки як прибутку або збитку.
Облiкова полiтика щодо подальшої оцiнки фiнансових iнструментiв розкривається нижче у вiдповiдних роздiлах облiкової полiтики.
Фiнансовi активи
Грошовi кошти та їхнi еквiваленти
Грошовi кошти Товариства включають грошовi кошти в банках, готiвковi грошовi кошти в касах, грошовi документи i еквiваленти грошових коштiв, не обмеженi у використаннi.
Дебiторська заборгованiсть
Дебiторська заборгованiсть, визнається як фiнансовi активи (за винятком дебiторської заборгованостi, за якою не очiкується отримання грошових коштiв або фiнансових iнструментiв, за розрахунками з операцiйної оренди та за розрахунками з бюджетом) та первiсно оцiнюється за справедливою вартiстю плюс вiдповiднi витрати на проведення операцiй. Пiсля первiсного визнання дебiторська заборгованiсть оцiнюється за амортизованою собiвартiстю, iз застосуванням методу ефективного вiдсотка. Якщо є об’єктивне свiдчення того, що вiдбувся збиток вiд зменшення корисностi, балансова вартiсть активу зменшується на суму таких збиткiв iз застосуванням рахунку резервiв.
Резерв на покриття збиткiв вiд зменшення корисностi визначається як рiзниця мiж балансовою вартiстю та теперiшньою вартiстю очiкуваних майбутнiх грошових потокiв. Визначення суми резерву на покриття збиткiв вiд зменшення корисностi вiдбувається на основi аналiзу дебiторiв та вiдображає суму, яка, на думку керiвництва, достатня для покриття понесених збиткiв. Для фiнансових активiв, якi є iстотними, резерви створюються на основi iндивiдуальної оцiнки окремих дебiторiв, для фiнансових активiв, суми яких iндивiдуально не є iстотними - на основi групової оцiнки. Фактори, якi Товариство розглядає при визначеннi того, чи є у нього об’єктивнi свiдчення наявностi збиткiв вiд зменшення корисностi, включають iнформацiю про тенденцiї непогашення заборгованостi у строк, лiквiднiсть, платоспроможнiсть боржника. Для групи дебiторiв такими факторами є негативнi змiни у станi платежiв позичальникiв у групi, таких як збiльшення кiлькостi прострочених платежiв; негативнi економiчнi умови у галузi або географiчному регiонi.
Сума збиткiв визнається у прибутку чи збитку. Якщо в наступному перiодi сума збитку вiд зменшення корисностi зменшується i це зменшення може бути об’єктивно пов’язаним з подiєю, яка вiдбувається пiсля визнання зменшення корисностi, то попередньо визнаний збиток вiд зменшення корисностi сторнується за рахунок коригування резервiв. Сума сторнування визнається у прибутку чи збитку. У разi неможливостi повернення дебiторської заборгованостi вона списується за рахунок створеного резерву на покриття збиткiв вiд зменшення корисностi.
Фiнансовi активи, доступнi для продажу
До фiнансових активiв доступних для продажу, Товариство вiдносить iнвестицiї в акцiї, якщо вiдсоток володiння менш 20%. Пiсля первiсного визнання Товариство оцiнює їх за справедливою вартiстю. Результати вiд змiни справедливої вартостi доступного для продажу фiнансового активу визнаються прямо у власному капiталi з вiдображенням у звiтi про змiни у власному капiталi, за винятком збиткiв вiд зменшення корисностi та збиткiв вiд iноземної валюти, доки визнання фiнансового активу не буде припинено, коли кумулятивний прибуток або збиток, визнаний ранiше у власному капiталi, слiд визнавати у прибутку чи збитку.
Якщо iснує об’єктивне свiдчення зменшення корисностi фiнансового активу, доступного для продажу, сума кумулятивного збитку виключається з власного капiталу и визнається у прибутку чи збитку. Неринковi акцiї, справедливу вартiсть яких неможливо визначити, облiковуються за собiвартiстю, за вирахуванням збиткiв вiд знецiнення, якщо вони є.
Фiнансовi активи, утримуванi до погашення
До фiнансових активiв, утримуваних до погашення, Товариство вiдносить облiгацiї та векселi, що їх Товариство має реальний намiр та здатнiсть утримувати до погашення. Пiсля первiсного визнання Товариство оцiнює їх за амортизованою собiвартiстю, застосовуючи метод ефективного вiдсотка, за вирахуванням збиткiв вiд знецiнення, якщо вони є.
Припинення визнання фiнансових активiв
Товариство припиняє визнавати фiнансовi активи тiльки в разi припинення договiрних прав на грошовi потоки по них або в разi передачi фiнансового активу i вiдповiдних ризикiв i вигод iншому пiдприємству.
Якщо Товариство не передає i не зберiгає практично всi ризики та вигоди вiд володiння активом та продовжує контролювати переданий актив, то воно продовжує вiдображати свою частку в даному активi i пов'язанi з ним можливi зобов'язання.
Якщо Товариство зберiгає практично всi ризики та вигоди вiд володiння переданим фiнансовим активом, воно продовжує облiковувати даний фiнансовий актив, а отриманi при передачi активи вiдображає у виглядi забезпечення позики.
При повному припиненнi визнання фiнансового активу рiзниця мiж балансовою вартiстю активу та сумою отриманої i належної до отримання винагороди, а також дохiд або витрати, накопиченi в iншому сукупному прибутку, вiдносяться на прибутки i збитки.
Якщо фiнансовий актив списується не повнiстю (наприклад, коли Товариство зберiгає за собою можливiсть викупити частину переданого активу або зберiгає за собою частину ризикiв i вигод, пов'язаних з володiнням (але не «практично всi» ризики i вигоди), при цьому контроль пiдприємства над активом зберiгається), Товариство розподiляє балансову вартiсть даного фiнансового активу мiж утримуваною частиною i частиною, яка списується, пропорцiйно до справедливої вартостi цих частин на дату передачi. Рiзниця мiж балансовою вартiстю, розподiленою на частину, яка списується, i сумою отриманої винагороди за частину, яка списується, а також будь-якi накопиченi розподiленi на цю частину доходи або витрати, визнанi в iншому сукупному прибутку, вiдносяться на прибутки i збитки. Доходи або витрати, визнанi в iншому сукупному прибутку, розподiляються також пропорцiйно справедливiй вартостi утримуваної частини i частини, яка списується.
Фiнансовi зобов’язання
Борговi i дольовi фiнансовi iнструменти, випущенi Товариством, класифiкуються як фiнансовi зобов'язання або капiтал виходячи з сутi вiдповiдного договору, а також визначень фiнансового зобов'язання та iнструмента власного капiталу.
Фiнансовi зобов'язання класифiкуються як «оцiнюванi за справедливою вартiстю через прибуток або збиток», якщо вони призначенi для торгiвлi, або квалiфiкованi як «оцiнюванi за справедливою вартiстю через прибуток або збиток» при первинному вiдображеннi в облiку.
Фiнансове зобов'язання класифiкується як «призначене для торгiвлi», якщо воно:
• набувається з основною метою зворотного викупу його в майбутньому;
• при первiсному прийняттi до облiку є частиною портфеля фiнансових iнструментiв, якi управляються Товариством як єдиний портфель, за яким є недавня iсторiя короткострокових покупок i перепродажiв; або
• є деривативом, не позначеним як iнструмент хеджування в угодi ефективного хеджування.
Фiнансове зобов'язання, що не є «призначеним для торгiвлi», може бути класифiковане «оцiнюване за справедливою вартiстю через прибуток або збиток», в момент прийняття до облiку, якщо:
• застосування такої класифiкацiї усуває або значно скорочує дисбаланс в оцiнцi або облiку активiв i зобов'язань, який мiг би виникнути в iншому випадку;
• фiнансове зобов'язання є частиною групи фiнансових активiв, фiнансових зобов'язань або групи фiнансових активiв i зобов'язань, управлiння та оцiнка якої здiйснюється на основi справедливої вартостi вiдповiдно до документально оформленої стратегiї управлiння ризиками або iнвестицiйної стратегiї Товариства, i iнформацiя про таку групу представляється всерединi органiзацiї на цiй основi; або
• фiнансове зобов'язання є частиною iнструменту, що мiстить один або кiлька вбудованих деривативiв, та МСБО 39 «Фiнансовi iнструменти: визнання та оцiнка» дозволяє класифiкувати iнструмент в цiлому (актив або зобов'язання) як «оцiнюване за справедливою вартiстю через прибуток або збиток».
Фiнансовi зобов'язання, класифiкованi як iншi фiнансовi зобов'язання, включаючи кредити банкiв ( позики ), спочатку оцiнюються за справедливою вартiстю, за вирахуванням витрат на здiйснення операцiї, а згодом оцiнюються за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної ставки вiдсотка.
Списання фiнансових зобов’язань
Товариство списує фiнансовi зобов'язання тiльки у разi їх погашення, анулювання або закiнчення строку вимоги по них. Рiзниця мiж балансовою вартiстю списаного фiнансового зобов'язання i сплаченою або належною до сплати винагородою визнається в прибутках i збитках.
Торгiвельна та iнша кредиторська заборгованiсть
Торгiвельна та iнша кредиторська заборгованiсть оцiнюється при первинному визнаннi за справедливою вартiстю, та згодом вона оцiнюється за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної ставки вiдсотка.
Кредити банкiв ( позики )
Первiсно кредити банкiв визнаються за справедливою вартiстю, яка дорiвнює сумi надходжень мiнус витрати на проведення операцiї. У подальшому суми фiнансових зобов’язань вiдображаються за амортизованою вартiстю за методом ефективної ставки вiдсотку, та будь-яка рiзниця мiж чистими надходженнями та вартiстю погашення визнається у прибутках чи збитках протягом перiоду дiї запозичень iз використанням ефективної ставки вiдсотка.
Згортання фiнансових активiв та зобов’язань
Фiнансовi активи та зобов’язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здiйснювати залiк визнаних у балансi сум i має намiр або зробити взаємозалiк, або реалiзувати актив та виконати зобов’язання одночасно.
Основнi засоби
Основнi засоби Товариства враховуються i вiдображуються у фiнансовiй звiтностi Товариства вiдповiдно до МСБО 16 «Основнi засоби».
Основними засобами визнаються матерiальнi активи Товариства, очiкуваний термiн корисного використання яких бiльше за один рiк, первинна вартiсть яких бiльше за 2500 грн., якi використовуються в процесi виробництва, надання послуг, здачi в оренду iншим сторонам, для здiйснення адмiнiстративних або соцiальних функцiй.
Основнi засоби Товариства враховуються по об'єктах. Об'єкти основних засобiв класифiкуються по окремих класах .
Готовi до експлуатацiї об'єкти, якi плануються до використання у складi основних засобiв, до моменту початку експлуатацiї враховуються у складi класу придбанi, але не введенi в експлуатацiю основнi засоби.
Придбанi основнi засоби оцiнюються за собiвартiстю, яка включає вартiсть придбання i витрати, пов'язанi з доставкою i доведенням об'єкту до стану, придатного для експлуатацiї.
Виготовленi власними силами об'єкти основних засобiв оцiнюються за фактичними прямими витратами на їх створення. У момент введення в експлуатацiю їх вартiсть порiвнюється з вартiстю вiдшкодування вiдповiдно до МСБО 36 «Знецiнення активiв».
Пiсля визнання активом, об’єкт основних засобiв облiковується за його собiвартiстю мiнус будь-яка накопичена амортизацiя та будь-якi накопиченi збитки вiд зменшення корисностi.
Вiдповiдно до законодавства України земля, на якiй Товариство здiйснює свою дiяльнiсть, є власнiстю держави, в балансi Товариства не вiдображується. У подальшому, в разi придбання землi, вона буде вiдображатися у фiнансовiй звiтностi за вартiстю придбання.
Основнi засоби, призначенi для продажу, i якi вiдповiдають критерiям визнання, облiковуються вiдповiдно до МСФЗ 5.
Подальшi витрати.
Витрати на обслуговування, експлуатацiю i ремонти основних засобiв списуються на витрати перiоду у мiру їх виникнення. Вартiсть суттєвих оновлень i вдосконалень основних засобiв капiталiзується. Якщо при замiнi одного з компонентiв складних об'єктiв основних засобiв виконанi умови визнання матерiального активу, то вiдповiднi витрати додаються до балансової вартостi складного об'єкту, а операцiя по замiнi розглядається як реалiзацiя (вибуття) старого компонента.
Амортизацiя основних засобiв.
Суму активу, що амортизується, визначають пiсля вирахування його лiквiдацiйної вартостi. Лiквiдацiйна вартiсть – це сума грошових коштiв, яку Товариство очiкує отримати за актив при його вибуттi пiсля закiнчення термiну його корисного використання, за вирахуванням витрат на його вибуття. У випадку якщо лiквiдацiйну вартiсть об'єктiв основних засобiв оцiнити неможливо, або вона не суттєва по сумах, лiквiдацiйна вартiсть не встановлюється.
Лiквiдацiйну вартiсть та термiн корисного використання по групах однорiдних об'єктiв основних засобiв визначається експертною комiсiєю, затверджується керiвництвом Товариства, i переглядається щороку за результатами рiчної iнвентаризацiї.
Термiн корисного використання об'єктiв основних засобiв, отриманих в лiзинг, встановлюється рiвним термiну дiї договору лiзингу (термiну сплати лiзингових платежiв).
Нарахування амортизацiї по об'єктах основних засобiв, розраховується прямолiнiйним методом виходячи з термiну корисного використання цього об'єкту.
Амортизацiю активу починають, коли вiн стає придатним для використання, тобто коли вiн доставлений до мiсця розташування та приведений у стан, у якому вiн придатний до експлуатацiї у спосiб, визначений управлiнським персоналом.
Амортизацiю активу припиняють на одну з двох дат, яка вiдбувається ранiше: на дату, з якої актив класифiкують як утримуваний для продажу (або включають до лiквiдацiйної групи, яку класифiкують як утримувану для продажу) згiдно з МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняють визнання активу. Отже, амортизацiю не припиняють, коли актив не використовують або вiн вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повнiстю.
Нарахування амортизацiї здiйснюється протягом строку корисного використання об’єктiв за прямолiнiйним методом з урахуванням мiнiмально допустимих строкiв корисного використання вiдповiдно до пункту 145.1 статтi 145 Податкового кодексу України
Мiнiмально допустимi строки корисного використання, рокiв
будiвлi 20-50
машини та обладнання 10-20
з них ЕОМ,iншi машини для оброблення iнформацiї, зчитування та iн.. 5-20
транспортнi засоби 4-7
Iнструменти та прилади 4-7
Нематерiальнi активи
Нематерiальнi активи Товариства облiковуються i вiдображаються у фiнансовiй звiтностi згiдно МСБО 38 «Нематерiальнi активи».
Нематерiальними активами визнаються контрольованi Товариством немонетарнi активи, якi не мають матерiальної форми, можуть бути iдентифiкованi окремо вiд Товариства i використовуються впродовж перiоду бiльше 1 року (або операцiйного циклу) для виробництва, торгiвлi, в адмiнiстративних цiлях або передачi в оренду iншим особам.
Об'єкти нематерiальних активiв класифiкуються по окремих групах.
Програмне забезпечення, яке є невiд’ємним i необхiдним для забезпечення роботи основних засобiв, враховується у складi цих об'єктiв.
Нематерiальнi активи оцiнюються за собiвартiстю, яка включає вартiсть придбання i витрати, пов'язанi з доведенням нематерiальних активiв до стану, в якому вони придатнi до експлуатацiї, за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизацiї та будь-яких накопичених збиткiв вiд зменшення корисностi.
Собiвартiсть самостiйно створеного нематерiального активу складається iз всiх витрат на створення, виробництво i пiдготовку активу до використання. Витрати на дослiдження (науково-дослiднi роботи) визнаються витратами в перiодi їх виникнення.
Подальшi витрати на нематерiальний актив збiльшують собiвартiсть нематерiального активу, якщо:
• iснує вiрогiднiсть того, що цi витрати призведуть до генерування активом майбутнiх економiчних вигод, якi перевищать його спочатку оцiнений рiвень ефективностi;
• цi витрати можна достовiрно оцiнити i вiднести до вiдповiдного активу.
Якщо подальшi витрати на нематерiальний актив необхiднi для пiдтримки спочатку оцiненої ефективностi активу, вони визнаються витратами перiоду.
Амортизацiя нематерiальних активiв здiйснюється iз застосуванням прямолiнiйного методу впродовж очiкуваного строку їх використання, але не бiльше 10 рокiв.
Нематерiальнi активи, якi виникають у результатi договiрних або iнших юридичних прав, амортизуються протягом термiну чинностi цих прав.
Очiкуваний термiн корисного використання НА визначається при їх постановцi на облiк експертною комiсiєю, призначеною Головою правлiння Товариства, виходячи з:
• очiкуваного морального зносу, правових або iнших обмежень вiдносно термiнiв використання або iнших чинникiв;
• термiнiв використання подiбних активiв, затверджених експертною комiсiєю Товариства.
Амортизацiя починається нараховуватися з перiоду, коли цей актив стає придатним до використання, тобто коли вiн доставлений до мiсця розташування та приведений у стан, у якому вiн придатний до експлуатацiї у спосiб, визначений управлiнським персоналом.
Амортизацiя припиняться на одну з двох дат, яка вiдбувається ранiше: на дату, з якої актив класифiкується як утримуваний для продажу ( або включається до лiквiдацiйної групи ) вiдповiдно до МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняється визнання цього активу.
Зменшення корисностi основних засобiв та нематерiальних активiв
На кожну звiтну дату Товариство оцiнює, чи є якась ознака того, що кориснiсть активу може зменшитися. Пiдприємство зменшує балансову вартiсть активу до суми його очiкуваного вiдшкодування, якщо i тiльки якщо сума очiкуваного вiдшкодування активу менша вiд його балансової вартостi. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не облiковують за переоцiненою вартiстю згiдно з МСБО 16. Збиток вiд зменшення корисностi, визнаний для активу (за винятком гудвiлу) в попереднiх перiодах, Товариство сторнує, якщо i тiльки якщо змiнилися попереднi оцiнки, застосованi для визначення суми очiкуваного вiдшкодування. Пiсля визнання збитку вiд зменшення корисностi амортизацiя основних засобiв коригується в майбутнiх перiодах з метою розподiлення переглянутої балансової вартостi необоротного активу на систематичнiй основi протягом строку корисного використання.
Запаси
Запаси оцiнюються за меншою з таких двох величин: собiвартiсть та чиста вартiсть реалiзацiї.
Собiвартiсть запасiв включає всi витрати на придбання, витрати на переробку та iншi витрати, понесенi пiд час доставки запасiв до їх теперiшнього мiсцезнаходження та приведення їх у теперiшнiй стан.
Витрати на придбання запасiв складаються з цiни придбання, ввiзного мита та iнших податкiв ( окрiм тих, що згодом вiдшкодовуються податковими органами ), а також з витрат на транспортування, навантаження i розвантаження та iнших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням готової продукцiї, матерiалiв та послуг. Торговельнi знижки, iншi знижки та iншi подiбнi їм статтi вираховуються при визначеннi витрат на придбання.
Витрати на переробку запасiв охоплюють витрати, прямо пов’язанi з одиницями виробництва, наприклад оплата працi виробничого персоналу. Вони також включають систематичний розподiл постiйних та змiнних виробничих накладних витрат, що виникають при переробцi матерiалiв у готову продукцiю.
Постiйнi виробничi накладнi витрати - це тi непрямi витрати на виробництво, якi залишаються порiвняно незмiнними незалежно вiд обсягу виробництва, такi як амортизацiя, утримання будiвель i обладнання, а також витрати на управлiння та адмiнiстративнi витрати. Змiннi виробничi накладнi витрати - це такi непрямi витрати на виробництво, якi змiнюються прямо ( або майже прямо ) пропорцiйно обсягу виробництва, такi як витрати на допомiжнi матерiали та непрямi витрати на оплату працi.
Як база розподiлу змiнних i постiйних розподiлених загальновиробничих витрат застосовується основна заробiтна плата (без доплат i надбавок) виробничих робiтникiв.
Нерозподiленi накладнi витрати визнаються витратами того перiоду, в якому вони понесенi. У перiоди надзвичайно високого рiвня виробництва сума постiйних накладних витрат, розподiлених на кожну одиницю виробництва, зменшується так, щоб запаси не оцiнювалися вище собiвартостi.
Iншi витрати включаються в собiвартiсть запасiв лише тiєю мiрою, якою вони були понесенi при доставцi запасiв до їх теперiшнього мiсцезнаходження та приведення в теперiшнiй стан
Витрати, якi виключаються iз собiвартостi запасiв i визнаються як
витрати перiоду, в якому вони понесенi, є такi:
а) понаднормовi: вiдходи матерiалiв, витрати на оплату працi або iншi виробничi витрати;
б) витрати на зберiгання, крiм тих витрат, якi зумовленi виробничим процесом i є необхiдними для пiдготовки до наступного етапу виробництва;
в) адмiнiстративнi накладнi витрати, не пов’язанi з доставкою запасiв до їх теперiшнього мiсцезнаходження та приведенням у теперiшнiй стан; та
г) витрати на продаж.
До виробничої собiвартостi продукцiї (товарiв, робiт, послуг) включаються:
- прямi матерiальнi витрати;
- прямi витрати на оплату працi;
- iншi прямi витрати;
- змiннi загальновиробничi та постiйнi розподiленi загальновиробничi витрати.
Нерозподiленi загальновиробничi витрати включаються до складу собiвартостi реалiзованої продукцiї (робiт, послуг) у перiодi їх виникнення.
В основному виробництвi застосовується позамовний iз застосуванням елементiв методу облiку стандартних витрат на виробництво та калькулювання фактичної виробничої собiвартостi продукцiї.
Стандартнi витрати враховують нормативнi рiвнi використання основних та допомiжних матерiалiв, працi, а також економiчної i виробничої потужностi. Їх регулярно аналiзують i, за потреби, переглядають з огляду на поточнi умови.
Метод роздрiбних цiн застосовується у роздрiбнiй торгiвлi для оцiнки великої кiлькостi одиниць запасiв, якi швидко змiнюються i дають однаковий прибуток та для яких технiчно неможливо застосувати iншi методи калькулювання.
Iнвестицiйна нерухомiсть
До iнвестицiйної нерухомостi Товариство вiдносить будiвлi, примiщення або частини будiвель, утримуванi з метою отримання орендних платежiв, а не для використання у виробництвi, наданнi послуг чи для адмiнiстративних цiлей, або продажу в звичайному ходi дiяльностi. Якщо будiвлi включають одну частку, яка утримується з метою отримання орендної плати та другу частку для використання у процесi дiяльностi Товариства або для адмiнiстративних цiлей, в бухгалтерському облiку такi частини об’єкту нерухомостi оцiнюються та вiдображаються окремо, якщо вони можуть бути проданi окремо. Iнвестицiйна нерухомiсть первiсно оцiнюється за собiвартiстю, включаючи витрати на операцiю. Оцiнка пiсля визнання здiйснюється на основi моделi справедливої вартостi. Прибуток або збиток вiд змiни в справедливiй вартостi iнвестицiйної нерухомостi визнається в прибутку або збитку. Амортизацiя на такi активи не нараховується.
Довгостроковi необоротнi активи, призначенi для продажу
Товариство класифiкує необоротний актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартiсть буде в основному вiдшкодовуватися шляхом операцiї продажу, а не поточного використання. Необоротнi активи, утримуванi для продажу, оцiнюються i вiдображаються в бухгалтерському облiку за найменшою з двох величин: балансовою або справедливою вартiстю з вирахуванням витрат на операцiї, пов'язанi з продажем. Амортизацiя на такi активи не нараховується. Збиток вiд зменшення корисностi при первiсному чи подальшому списаннi активу до справедливої вартостi за вирахуванням витрат на продаж визнається у звiтi про фiнансовi результати.
Оренда
Фiнансова оренда - це оренда, за якою передаються в основному всi ризики та винагороди, пов’язанi з правом власностi на актив. Товариство як орендар на початку строку оренди визнає фiнансову оренду як активи та зобов’язання за сумами, що дорiвнюють справедливiй вартостi орендованого майна на початок оренди або (якщо вони меншi за справедливу вартiсть) за теперiшньою вартiстю мiнiмальних орендних платежiв. Мiнiмальнi оренднi платежi розподiляються мiж фiнансовими витратами та зменшенням непогашених зобов’язань. Фiнансовi витрати розподiляються на кожен перiод таким чином, щоб забезпечити сталу перiодичну ставку вiдсотка на залишок зобов’язань. Непередбаченi оренднi платежi вiдображаються як витрати в тих перiодах, у яких вони були понесенi. Полiтика нарахування амортизацiї на орендованi активи, що амортизуються, узгоджена iз стандартною полiтикою Товариства щодо подiбних активiв.
Оренда активiв, за якою ризики та винагороди, пов’язанi з правом власностi на актив, фактично залишаються в орендодавця, класифiкується як операцiйна оренда. Оренднi платежi за угодою про операцiйну оренду визнаються як витрати на прямолiнiйнiй основi протягом строку оренди. Дохiд вiд оренди за угодами про операцiйну оренду Товариство визнає на прямолiнiйнiй основi протягом строку оренди. Затрати, включаючи амортизацiю, понесенi при отриманнi доходу вiд оренди, визнаються як витрати.
Податки на прибуток
Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та вiдстроченого податкiв. Поточний податок визначається як сума податкiв на прибуток, що пiдлягають сплатi (вiдшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звiтний перiод. Поточнi витрати Пiдприємства за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу.
Вiдстрочений податок розраховується за балансовим методом облiку зобов’язань та являє собою податковi активи або зобов’язання, що виникають у результатi тимчасових рiзниць мiж балансовою вартiстю активу чи зобов’язання в балансi та їх податковою базою.
Вiдстроченi податковi зобов’язання визнаються, як правило, щодо всiх тимчасових рiзниць, що пiдлягають оподаткуванню. Вiдстроченi податковi активи визнаються з урахуванням iмовiрностi наявностi в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використанi тимчасовi рiзницi, що пiдлягають вирахуванню. Балансова вартiсть вiдстрочених податкових активiв переглядається на кожну дату й зменшується в тiй мiрi, у якiй бiльше не iснує ймовiрностi того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатнiй, щоб дозволити використати вигоду вiд вiдстроченого податкового активу повнiстю або частково.
Вiдстрочений податок розраховується за податковими ставками, якi, як очiкується, будуть застосовуватися в перiодi реалiзацiї вiдповiдних активiв або зобов’язань. Пiдприємство визнає поточнi та вiдстроченi податки як витрати або дохiд i включає в прибуток або збиток за звiтний перiод, окрiм випадкiв, коли податки виникають вiд операцiй або подiй, якi визнаються прямо у власному капiталi або вiд об’єднання бiзнесу.
Пiдприємство визнає поточнi та вiдстроченi податки у капiталi, якщо податок належить до статей, якi вiдображено безпосередньо у власному капiталi в тому самому чи в iншому перiодi.
Забезпечення
Забезпечення визнаються, коли Товариство має теперiшню заборгованiсть (юридичну або конструктивну) внаслiдок минулої подiї, iснує ймовiрнiсть (тобто бiльше можливо, нiж неможливо), що погашення зобов’язання вимагатиме вибуття ресурсiв, котрi втiлюють у собi економiчнi вигоди, i можна достовiрно оцiнити суму зобов’язання.
Виплати працiвникам
Товариство визнає короткостроковi виплати працiвникам як витрати та як зобов’язання пiсля вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Товариство визнає очiкувану вартiсть короткострокових виплат працiвникам за вiдсутнiсть як забезпечення вiдпусток - пiд час надання працiвниками послуг, якi збiльшують їхнi права на майбутнi виплати вiдпускних.
Пенсiйнi зобов’язання
Вiдповiдно до українського законодавства, Товариство утримує внески iз заробiтної плати працiвникiв до Державного пенсiйного фонду. Поточнi внески розраховуються як процентнi вiдрахування iз поточних нарахувань заробiтної плати, такi витрати вiдображаються у перiодi, в якому були наданi працiвниками послуги, що надають Їм право на одержання внескiв, та зароблена вiдповiдна заробiтна плата.
Доходи та витрати
Доходи Товариства визнаються на основi принципу нарахування, коли iснує впевненiсть, що в результатi операцiї станеться збiльшення економiчних вигод, а сума доходу може бути достовiрно визначена.
Доходи вiд реалiзацiї визнаються в розмiрi справедливої вартостi винагороди, отриманої, або яка пiдлягає отриманню, i являють собою суми до отримання за продукцiю, товари та послуги, наданi в ходi звичайної господарської дiяльностi, за вирахуванням очiкуваних повернень покупцями, знижок та iнших аналогiчних вiдрахувань, а також за вирахуванням податку на додану вартiсть («ПДВ»).
Реалiзацiя товарiв
Доходи вiд реалiзацiї продукцiї та товарiв визнаються за умови виконання всiх наведених нижче умов:
• Товариство передало покупцевi всi iстотнi ризики i вигоди, пов'язанi з володiнням;
• Товариство бiльше не бере участь в управлiннi в тiй мiрi, яка зазвичай асоцiюється з правом володiння, i не контролює проданi товари та продукцiю;
• Сума доходiв може бути достовiрно визначена;
• Iснує висока вiрогiднiсть отримання економiчних вигод, пов'язаних з операцiєю, i
• понесенi або очiкуванi витрати, пов'язанi з операцiєю, можуть бути достовiрно визначенi.
Надання послуг
Доходи вiд надання послуг визнаються, коли: сума доходiв може бути достовiрно визначена; iснує ймовiрнiсть того, що економiчнi вигоди, пов'язанi з операцiєю, надiйдуть Товариству, i понесенi або очiкуванi витрати, пов'язанi з операцiєю, можуть бути достовiрно визначенi.
В разi надання Товариством послуг з виконання робiт, обумовлених контрактом, протягом погодженого часу, дохiд визнається в тому звiтному перiодi, в якому наданi послуги, i розраховуються на основi загальної вартостi контракту i вiдсотка виконання.
Процентний дохiд визнається в тому перiодi, до якого вiн вiдноситься виходячи з принципу нарахування.
Витрати, пов'язанi iз отриманням доходу, визнаються одночасно з вiдповiдним доходом.
Витрати за позиками
Витрати за позиками, якi не є часткою фiнансового iнструменту та не капiталiзуються як частина собiвартостi активiв, визнаються як витрати перiоду. Товариство капiталiзує витрати на позики, якi безпосередньо вiдносяться до придбання, будiвництва або виробництва квалiфiкованого активу, як частина собiвартостi цього активу.
Умовнi зобов’язання та активи.
Товариство не визнає в фiнансовiй звiтностi умовнi зобов’язання та умовнi активи. Iнформацiя про умовне зобов’язання розкривається в примiтках, якщо можливiсть вибуття ресурсiв, якi втiлюють у собi економiчнi вигоди, не є вiддаленою. Стисла iнформацiя про умовний актив розкривається в примiтках, коли надходження економiчних вигод є ймовiрним.
5.Iстотнi судження i джерела невизначеностi у оцiнках
Iстотнi судження в процесi застосування облiкової полiтики.
У процесi застосування облiкової полiтики Товариства керiвництво зробило певнi професiйнi судження, окрiм тих, якi вимагають використання оцiнок, якi мають найбiльш iстотний вплив на суми, визнанi в фiнансовiй звiтностi. Цi судження, серед iншого, включають правомiрнiсть застосування припущення щодо здатностi вести свою дiяльнiсть на безперервнiй основi.
При пiдготовцi фiнансової звiтностi товариство робить оцiнки та припущення, якi мають вплив на визначення сум активiв та зобов’язань, визначення доходiв та витрат звiтного перiоду, розкриття умовних активiв та зобов’язань на дату пiдготовки фiнансової звiтностi, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комiтетом з тлумачень мiжнародної фiнансової звiтностi. Фактичнi результати можуть вiдрiзнятися вiд таких оцiнок.
Основнi джерела невизначеностi оцiнок - Нижче наведенi ключовi припущення щодо майбутнього, а також основнi джерела невизначеностi оцiнок на кiнець звiтного перiоду, якi мають iстотний ризик стати причиною внесення суттєвих коригувань до балансової вартостi активiв та зобов'язань протягом наступного фiнансового року.
Строки корисного використання основних засобiв
Оцiнка строкiв корисного використання об'єктiв основних засобiв залежить вiд професiйного судження керiвництва, яке засноване на досвiдi роботи з аналогiчними активами. При визначеннi строкiв корисного використання активiв керiвництво бере до уваги умови очiкуваного використання активiв, моральний знос, фiзичний знос i умови працi, в яких будуть експлуатуватися данi активи. Змiна будь-якого з цих умов або оцiнок може в результатi привести до коригування майбутнiх норм амортизацiї.
Вiдстроченi податковi активи
У груднi 2010 року був прийнятий Податковий кодекс України, який суттєво змiнив податковi закони i ставки оподаткування. Суми i термiни сторнування тимчасових рiзниць залежать вiд прийняття iстотних суджень керiвництва Товариства на пiдставi оцiнки майбутньої облiкової та податкової вартостi основних засобiв.
Вiдстроченi податковi активи визнаються для всiх невикористаних податкових збиткiв в тiй мiрi, в якiй ймовiрно отримання оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можливо буде реалiзувати данi збитки. Вiд керiвництва вимагається прийняття iстотного професiйного судження при визначеннi суми вiдстрочених податкових активiв, якi можна визнати, на основi очiкуваного термiну i рiвня оподатковуваних прибуткiв з урахуванням стратегiї майбутнього податкового планування.
Оцiнки, якi особливо чутливi до змiн, стосуються резерву на покриття збиткiв вiд зменшення корисностi дебiторської заборгованостi.
Основнi припущення стосовно майбутнього та iнших ключових джерел виникнення невизначеностi оцiнок на дату балансу, якi мають значний ризик стати причиною внесення суттєвих коригувань у балансову вартiсть активiв та зобов’язань протягом наступного фiнансового перiоду.
7. Пов’язанi сторони
До зв’язаних сторiн або операцiй зi зв’язаними сторонами належать:
А) пiдприємства, якi прямо або опосередковано контролюють або перебувають пiд контролем, або ж перебувають пiд спiльним контролем разом з Товариством;
Б) асоцiйованi пiдприємства;
В) спiльнi пiдприємства, у яких Товариство є контролюючим учасником;
Г) члени провiдного управлiнського персоналу Товариства;
Д) близькi родичi особи, зазначеної в а) або г);
Е) пiдприємства, що контролюють Товариство, або здiйснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий вiдсоток голосiв у Товариствi;
Пов’язанi особи – ТОВ «Кернел – Капiтал» - 99,18 %.
8. Виручка вiд реалiзацiї
Виручка вiд реалiзацiї була представлена наступним чином:
2014 2013 2012
Дохiд вiд реалiзацiї продукцiї 181414 152475 205807
Всього доходи вiд реалiзацiї 181414 152475 205807
9. Собiвартiсть реалiзацiї
Собiвартiсть реалiзацiї була представлена наступним чином:
2014 2013 2012
Матерiальнi затрати витрати 51623 108622 128461
Витрати на оплату працi 18559 14838 16508
Вiдрахування на соцiальнi заходи 6653 5014 6112
Амортизацiя 19440 15443 20482
Iншi 21713 9570 7732
Всього 117988 153487 179295
10. Податок на прибуток
Податковий Кодекс України був офiцiйно прийнятий в груднi 2010 року. Згiдно з Кодексом ставка податку на прибуток буде знижуватися з 25% в першому кварталi 2011 року до 18% у 2014 р. Сума вiдстроченого податкового активу була розрахована на основi нових ставок, враховуючи перiод, в якому вiдкладений податок буде реалiзований.
Вiдстроченi податки вiдображають чистий податковий ефект вiд тимчасових рiзниць мiж балансовою вартiстю активiв i зобов’язань для цiлей фiнансової звiтностi i для цiлей оподаткування. Тимчасовi рiзницi в основному пов’язанi з рiзними методами визнання доходiв та витрат, а також з балансовою вартiстю певних активiв. Постiйнi рiзницi в основному пов’язанi з витратами на благодiйнiсть, штрафи.
11. Нематерiальнi активи
Станом на 31 грудня нематерiальнi активи Товариства були представленi наступним чином:
2014 2013 2012
Права користування природними ресурсами 1534 1534 1534
Права на комерцiйнi позначення
Права на об’єкти промислової власностi
Авторське право та сумiжнi права 109
Iншi нематерiальнi активи 56 128
Всього 1590 1662 1643
12 Основнi засоби
Станом на 31 грудня основнi засоби Товариства були представленi наступним чином:
2014 2013 2012
Земельнi дiлянки
Будинки, споруди та передавальнi пристрої 143148 152708 159715
Машини та обладнання 75986 85107 92989
Транспортнi засоби 217 345 439
Iнструменти та прилади 1904 1985 1065
Iншi необоротнi активи 40 30 37
Всього 221295 240175 254245
13 Запаси
Запаси Товариства були представленi наступним чином:
2014 2013 2012
Сировина та матерiали (за собiвартiстю) 2699 1495 818
Паливо 162 118 1065
Тара i тарнi матерiали 8 6 3
Будiвельнi матерiали 272 268
Запаснi частини 3259 2294 2624
МШП 54 55 26
Готова продукцiя, товари 148 140 382
Всього запаси 6602 4376 4933

14 Торговельна та iнша дебiторська заборгованiсть, нетто
Торговельна та iнша дебiторська заборгованiсть Товариства були представленi наступним чином:
2014 2013 2012
Аванси виданi 3929 4253 2901
Iнша дебiторська заборгованiсть 29925 36976 52
Iнша поточна дебiторська заборгованiсть 55252 29 47198
Протягом року на непогашенi залишки заборгованостi вiдсотки не нараховуються. На торговельну дебiторську заборгованiсть, прострочену бiльше нiж на 30 днiв пiсля дати погашення згiдно з договором, формується резерв пiд зменшення корисностi дебiторської заборгованостi на основi передбачуваної суми сумнiвної заборгованостi виходячи з минулого досвiду роботи з даним клiєнтом, i здiйснюється його регулярна переоцiнка з урахуванням фактiв та обставин, що iснують на кожну звiтну дату.

15. Грошовi кошти
Грошовi кошти Товариства були представленi наступним чином:
2014 2013 2012
Каса та рахунки в банках, тис.грн. 3396 196 190
Банкiвськi депозити, грн.
Всього 3396 196 190
16. Капiтал, який було випущено
Станом на 31 грудня зареєстрований та сплачений акцiонерний капiтал був представлений наступним чином:
2014 2013 2012
Номiнальна вартiсть однiєї акцiї, грн. 20,0 20,0 20,0
Кiлькiсть простих акцiй, щт. 5276353 5276353 5276353
Розмiр акцiонерного капiталу, тис.грн. 105527060,00 105527060,00 105527060,00
17. Торгiвельна та iнша кредиторська заборгованiсть
Торгiвельна та iнша кредиторська заборгованiсть Товариства були представленi наступним чином:
2014 2013 2012
Iншi довгостроковi зобов’язання 50304 25499 31333
Торгiвельна кредиторська заборгованiсть 89 258 421
З одержаних авансiв 20
По розрахункам з бюджетом 240 223 733
По розрахункам зi страхування 1787 306 268
По розрахункам з оплати прац i 641 737 626
З внутрiшнiх розрахункiв
За розрахунками з учасниками
Поточнi забезпечення 900 2793
Iншi поточнi зобов’язання 686 676 1086
Всього: 56540 29468 34467
18 Умовнi та контрактнi зобов’язання.
Судовi позови
В процесi звичайної дiяльностi Товариство залучено в судовi розгляди i до нього висуваються iншi претензiї. Керiвництво Товариства вважає, що в кiнцевому пiдсумку зобов'язання, якщо таке буде, що випливає з рiшення таких судових розглядiв або претензiй, не спричинить iстотного впливу на фiнансове становище або майбутнi результати дiяльностi Товариства.
Оподаткування
Внаслiдок наявностi в українському комерцiйному законодавствi, й податковому зокрема, положень, якi дозволяють бiльш нiж один варiант тлумачення, а також через практику, що склалася в загалом нестабiльному економiчному середовищi, за якої податковi органи довiльно тлумачать аспекти економiчної дiяльностi, у разi, якщо податковi ограни пiддадуть сумнiву певне тлумачення, засноване на оцiнцi керiвництва економiчної дiяльностi, ймовiрно, що Товариство змушене буде сплатити додатковi податки, штрафи та пенi. Така невизначенiсть може вплинути на вартiсть фiнансових iнструментiв, втрати та резерви пiд зменшення корисностi дебiторської заборгованостi, а також на ринковий рiвень цiн на угоди.
В результатi майбутнiх податкових перевiрок можуть бути виявленi додатковi зобов'язання, якi не будуть вiдповiдати податковiй звiтностi Товариства. Такими зобов'язаннями можуть бути власне податки, а також штрафи i пеня; та їх розмiри можуть бути iстотними. У той час як Товариство вважає, що воно вiдобразило всi операцiї у вiдповiдностi з чинним податковим законодавством, iснує велика кiлькiсть податкових норм, в яких присутня достатня кiлькiсть спiрних моментiв, якi не завжди чiтко i однозначно сформульованi.
Економiчне середовище
Незважаючи на те, що економiка України визнана ринковою, вона продовжує демонструвати деякi особливостi, притаманнi перехiднiй економiцi. Такi особливостi характеризуються, але не обмежуються, низьким рiвнем лiквiдностi на ринках капiталу, вiдносно високим рiвнем iнфляцiї та наявнiстю валютного контролю, що не дозволяє нацiональнiй валютi бути лiквiдним засобом платежу за межами України. Стабiльнiсть економiки України в значнiй мiрi залежатиме вiд полiтики та дiй уряду, спрямованих на реформування адмiнiстративної та правової систем, а також економiки в цiлому. Внаслiдок цього дiяльностi в Українi властивi ризики, яких не iснує в умовах бiльш розвинених ринкiв.
Українська економiка схильна до впливу ринкового спаду i зниження темпiв розвитку свiтової економiки. Свiтова фiнансова криза призвела до зниження валового внутрiшнього продукту, нестабiльностi на ринках капiталу, iстотного погiршення лiквiдностi в банкiвському секторi та посилення умов кредитування всерединi України. Незважаючи на стабiлiзацiйнi заходи, що вживаються урядом України з метою пiдтримки банкiвського сектора i забезпечення лiквiдностi українських банкiв i компанiй, iснує невизначенiсть щодо можливостi доступу до джерел капiталу, а також вартостi капiталу для Товариства та його контрагентiв, що може вплинути на фiнансовий стан, результати дiяльностi та економiчнi перспективи Товариства.
Керiвництво Товариства провело найкращу оцiнку щодо можливостi повернення та класифiкацiї визнаних активiв, а також повноти визнаних зобов’язань. Однак Товариство ще досi знаходиться пiд впливом нестабiльностi, вказаної вище.
Ступiнь повернення дебiторської заборгованостi та iнших фiнансових активiв.
Внаслiдок ситуацiї, яка склалась в економiцi України, а також як результат економiчної нестабiльностi, що склалась на дату балансу, iснує ймовiрнiсть того, що активи не зможуть бути реалiзованi за їхньою балансовою вартiстю в ходi звичайної дiяльностi Товариства.
Ступiнь повернення цих активiв у значнiй мiрi залежить вiд ефективностi заходiв, якi знаходяться поза зоною контролю Товариства, спрямованих рiзними країнами на досягнення економiчної стабiльностi та пожвавлення економiки. Ступiнь повернення дебiторської заборгованостi Товариству визначається на пiдставi обставин та iнформацiї, якi наявнi на дату балансу. На думку Керiвництва, додатковий резерв пiд фiнансовi активи на сьогоднiшнiй день не потрiбен, виходячи з наявних обставин та iнформацiї.
19 Справедлива вартiсть фiнансових iнструментiв
Основнi категорiї фiнансових iнструментiв
Товариство має фiнансовi активи, такi як торговельна та iнша дебiторська заборгованiсть, а також грошовi кошти.
Основнi фiнансовi зобов'язання Товариства включають торгiвельну та iншу кредиторську заборгованiсть, а також iншi зобов'язання. Основною метою даних фiнансових iнструментiв є залучення фiнансування для операцiйної дiяльностi Товариства.
Справедлива вартiсть фiнансових активiв та зобов'язань визначається наступним чином:
справедлива вартiсть фiнансових активiв та зобов'язань зi стандартними умовами, що торгуються на активних лiквiдних ринках, визначається у вiдповiдностi з ринковими котируваннями (включаючи векселi, що котируються на органiзованому ринку, якi погашаються, незабезпеченi i безстроковi облiгацiї);
справедлива вартiсть iнших фiнансових активiв та зобов'язань (виключаючи описанi вище) визначається вiдповiдно до загальноприйнятих моделей розрахунку вартостi на основi аналiзу теперiшньої вартостi грошових потокiв з використанням цiн за поточними ринковими операцiями.
На думку керiвництва Товариства, балансова вартiсть фiнансових активiв та зобов'язань Компанiї, яка вiдображена в фiнансовiй звiтностi, приблизно дорiвнює їх справедливiй вартостi.
Справедливу вартiсть дебiторської та кредиторської заборгованостi неможливо визначити достовiрно, оскiльки немає ринкового котирування цих активiв.
20 Управлiння ризиками
Основнi ризики включають: кредитний ризик та ризик лiквiдностi. Полiтика управлiння ризиками включає наступне:
Кредитний ризик
Основними фiнансовими активами Товариства є грошовi кошти, а також торговельна та iнша дебiторська заборгованiсть. Грошовi кошти та строковi депозити оцiнюються з мiнiмальним кредитним ризиком, оскiльки розмiщенi у фiнансових iнститутах, якi на даний момент мають мiнiмальний ризик дефолту.
Товариство пiддається ризику того, що клiєнт може не оплатити або не виконати свої зобов'язання в строк перед Товариством, що в результатi призведе до фiнансових збиткiв. Дебiторська заборгованiсть пiдлягає постiйному монiторингу. Товариство веде жорсткий контроль над своєю торговою дебiторською заборгованiстю. Для кожного клiєнта визначаються кредитнi лiмiти та перiоди на пiдставi їх кредитної iсторiї, якi переглядаються на регулярнiй основi. Операцiї з новими клiєнтами здiйснюються на основi попередньої оплати.
Балансова вартiсть дебiторської та iншої заборгованостi, являє собою максимальний кредитний ризик Товариства.
Ризик лiквiдностi
Це ризик того, що Товариство не зможе погасити свої зобов'язання по мiрi їх настання. Позицiя лiквiдностi Товариства ретельно контролюється i управляється. Товариство використовує процес докладного бюджетування та прогнозу грошових коштiв для того, щоб гарантувати наявнiсть адекватних засобiв для виконання своїх платiжних зобов'язань. Бiльшiсть видаткiв Товариства є змiнними i залежать вiд обсягу реалiзованої готової продукцiї.
Управлiння ризиком капiталу
Структура капiталу Товариства складається iз заборгованостi, яка включає непоточнi ( вiдстроченi податковi зобов’язання на початок року ) та поточнi зобов’язання, в тому числi кредиторську заборгованiсть, iнформацiя про яку розкривається в Примiтцi 20, а також капiталу, що належить акцiонерам, який складається з випущеного капiталу i нерозподiленого прибутку.
Товариство здiйснює заходи з управлiння капiталом, спрямованi на зростання рентабельностi капiталу, за рахунок оптимiзацiї структури заборгованостi та власного капiталу, таким чином, щоб забезпечити безперервнiсть своєї дiяльностi. Керiвництво Товариства здiйснює огляд структури капiталу на щорiчнiй основi. При цьому керiвництво аналiзує вартiсть капiталу та притаманнi його складовим ризики. На основi отриманих висновкiв Товариство здiйснює регулювання капiталу шляхом залучення додаткового капiталу або фiнансування, а також виплати дивiдендiв та погашення iснуючих позик.
21. Подiї пiсля звiтної дати
Наявнiсть подiй пiсля дати балансу, якi не були вiдображенi у фiнансовiй звiтностi, проте можуть мати суттєвий вплив на фiнансовий стан:
Керiвництвом ПАТ «Кiровоградолiя» не встановлена наявнiсть подiй пiсля дату балансу, якi могли б вплинути на фiнансову звiтнiсть i мають суттєвий вплив на фiнансовий стан ПАТ «Кiровоградолiя», що пiдлягають розкриттю у вiдповiдностi до М(С)БО.
22. Затвердження першої фiнансової звiтностi
Ця перша фiнансова звiтнiсть за 2014 рiк, була затверджена до надання керiвництвом Товариства 07 лютого 2015 року.

Директор Солнцев М.М .

Головний бухгалтер Кавун Л.В.

д/н

д/н

д/н